А ще сипали жартами, часто сміялися, хоча часом у багатьох на очах були і сльози. Йдеться про творчу зустріч з Петром Павловичем Ребром, яку організувала кафедра українознавства Запорізького національного університету. Адже наближається черговий ювілей поета, гумориста, драматурга, перекладача, публіциста, громадського діяча. Науковці університету вирішили розпочати святкування завчасно, бо потім у щільному графіку Петра Ребра не знайдеш і хвилинки. Недарма у виступах називали Петра Павловича і «Реброенерго» — бо енергії у нього ще на десятьох молодих, і «Бояном землі Запорізької». Справді, поетів сьогодні чимало, а слова нової пісні, яку тут-таки, на читаннях, виконав автор музики, відомий співак і композитор Анатолій Сердюк, і яка має стати візитівкою осіннього фестивалю «Хортиця єднає Україну», написав кілька тижнів тому саме Петро Ребро. Ще одну, вже гумористичну, пісню на вірші поета майстерно виконав під власний акомпанемент автор музики народний артист України Юрій Бакум.
«Я пишаюся тим, що є сучасником Петра Павловича Ребра», — заявив народний депутат України першого скликання Олександр Білоусенко. Дехто з промовців говорив, що Ребро — це класик, на що Петро Павлович пожартував: «Точно — тільки одну букву в слові змінити, і вийде «клацик» — усе життя клацаю на машинці, хоча поряд стоїть комп’ютер». На читання прибули школярі з села Білоцерківки Куйбишевського району. Вони, окрім квітів — тільки-но з батьківського городу Петра Павловича, привезли в дарунок своєму земляку відеофільм. Автори скромно зауважили, що на «Оскара» фільм не тягне, але не тільки у Петра Ребра, а й у багатьох інших покотилася сльоза. Це коли його старший брат розповідав про нелегке дитинство «брата Петрухи», що народився 19 травня 1932 року, а вже в 1935-му залишився напівсиротою — помер батько.
Сам Петро Павлович показав і свій перший «самвидав» — ще довоєнні вірші, зшиті в книжечку. І прокоментував: «Ви знаєте, вже й тоді були «доброзичливці», казали, що «у Пушкіна списує»!
Сьогодні вже по його творчості пишуть кандидатські дисертації (зокрема і завкафедри українознавства ЗНУ, господиня літературних читань Ольга Стадніченко), а лише «козацький» доробок Петра Ребра — це 1,5 тисячі віршованих гуморесок у цілому циклі «Козацькі жарти». Всього ж «Велична ПетроПавлівська вежа» складається із 107 книжок, із них в останнє непросте десятиліття видано 50. Петро Павлович Ребро — лауреат 22 різних літературних премій, номінант Шевченківської премії. Він почесний доктор ЗНУ. А ще — простий, зовсім не «забронзовілий», дотепний, але й тактовний, добрий чоловік, що любить людей, а вони по-справжньому люблять його.
