Робочій групі вдалося створити новий законопроект, який схвалюють практично всі, хто вчиться і викладає, та який дає державі можливість отримати сучасну, конкурентну систему вищої освіти, орієнтованої на потреби економіки. Так під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів прем’єр Микола Азаров прокоментував підсумки громадської розробки законопроекту «Про вищу освіту». При цьому глава уряду зауважив, що найбільше його порадували слова одного з учасників обговорення про те, що робота над новим законопроектом розпочиналася зі взаємної недовіри та непримиренних протиріч, «а сьогодні ми всі — друзі й однодумці». Тож на розгляд Верховної Ради буде внесено новий законопроект «Про вищу освіту», розроблений робочою групою, до якої увійшли ректори, студенти, представники громадських організацій та експертів. Після того, як цей консолідований документ буде передано до уряду, секретаріат Кабміну за дорученням прем’єра проведе його юридичну та технічну експертизу, не спотворюючи при цьому його основні положення і зміст.

Новий законопроект «Про вищу освіту», зокрема, передбачає розмежування повноважень між органами державного управління і вищими навчальними закладами, перехід від акредитації спеціальності до акредитації напрямів, галузей та надає можливість відкриття вишами спеціалізації, виходячи з потреб ринку праці. З метою розвитку університетської науки та інновацій пропонується надавати податкові та митні пільги для бізнесу в частині його співпраці з університетською наукою, буде уточнено статуси національних та дослідницьких університетів. Передбачається, що загальний обсяг держзамовлення охоплюватиме не менше 51 відсотка випускників шкіл, а сама процедура держзамовлення має бути прозорою. Для решти студентів плата має бути незмінною впродовж всього терміну навчання.

Під час учорашнього засідання також було заслухано інформацію про виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і Міністерством інфраструктури. Важливість цієї теми М. Азаров пояснив тим, що ці галузі є основними споживачами вітчизняного металу, виробів хімічної промисловості, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання та деревини. «Я переконаний, що, наприклад, будівництво здатне «тримати на плаву» нашу економіку в періоди, коли збут українських товарів за кордоном ускладнений», — сказав він. Тож у цій ситуації галузь може та повинна повністю перейти на вітчизняні матеріали, вважає він. Але поки що мають місце такі приклади, як під час будівництва запорізького мосту, коли на бюджетні гроші закуповуються металоконструкції в російському Воронежі. І це при тому, що в самому Запоріжжі простоює завод, що може випускати такі конструкції. Отож, принаймні на кризовий період,  прем’єр пропонує запровадити правило, що «за бюджетні кошти не можна закуповувати імпортні вироби, якщо є вітчизняні аналоги або замовлення можна розмістити на вітчизняному виробництві». Глава уряду також не розуміє, з якого дива на 30 відсотків зріс імпорт цементу, будівельних розчинів та бетонів, якщо це «не космічні технології» та якщо ця продукція виготовляється в Україні. «Треба припиняти таке безперспективне, бездумне фінансування робочих місць за кордоном», — наголосив М. Азаров.