Нещодавно колекція птахів Миколаївського зоопарку поповнилась білокрилим красенем — лебедем-шипуном. Його дивом врятували на Інгулі. Тутешні мешканці кажуть, що на річці відпочивала лебедина зграя. А коли пернаті знялися далі в дорогу, лебідь тривалий час бив крилами по воді, намагаючись злетіти, аж поки люди не викликали працівників МНС.
Як розповів «Голосу України» заступник директора зоопарку Юрій Кириченко, потрапивши «в неволю», лебідь проспав понад добу, а потім ще стільки ж відмовлявся від їжі. Нині він почувається нормально.
— Чому він опинився в межах водної акваторії міста на самоті і чому у нього перебите крило? — запитую в Юрія Євгеновича, який за чверть віку своєї праці в зоопарку знає про поведінку лебедів, здається, практично все.
— Швидше за все, птах міг поранити крило у польоті, вдарившись об проводи електроліній, — пояснює мій співрозмовник. — Лебеді літають зі швидкістю 60—80 кілометрів на годину. Зграя практично не змінює курсу, незважаючи на те, що на її шляху може з’явитися загроза для життя. Є факти, коли навіть літаки, стикаючись із лебедями, змушені були здійснювати посадку через пошкодження. У 1943 році в небі над Дніпропетровськом після зіткнення з білокрилою зграєю отримали серйозні пошкодження два німецькі винищувачі. А те, що птах залишився в біді на самоті, найімовірніше, свідчить, що він ще зовсім молодий — менш як три роки. Це вік, коли лебеді ще ходять без пари. Річ у тім, що вони ніколи не порушують «подружньої» вірності. Пара проводить разом усе життя, і якщо один із партнерів потрапляє в біду, інший нізащо його не покине. Тож лебідка ніколи не полетіла б зі зграєю, залишивши свого лебедя наодинці з бідою. Лише коли її партнер загине, вона зможе знову створити пару.
Із 60-х років лебеді-шипуни під охороною. На півдні України є чимало місць, де вони гніздяться. В очеретах на дрібних озерах, на заплавах Інгулу та Південного Бугу впродовж попередніх зим вони не відчували дефіциту кормів: адже водойми не вкривалися кригою.
— Та лебеді дуже розумні птахи, вони миттєво реагують на небезпеку, яка загрожує їхньому життю, — продовжує Юрій Кириченко. — Перші снігопади і стійкі морози — і зграя зірвалася в переліт туди, де тепліше. Як правило, це Крим, неподалік від «Артеку».
В окремому приміщенні, де оселився новий прибулець, двічі на день проводять вологе прибирання та заносять свіжу солому, чотири рази міняють воду в тазу.
Як пояснює спеціаліст, лебеді «органічно» не терплять нехлюйства.
— Щоб ви знали, це найохайніший птах у природі! Його довершена краса є результатом невпинної праці над собою... Але й, зауважу, це ще й інстинкт самозбереження виду. Погляньте, яке білосніжне його оперення. Гадаєте, це просто так? Краса починається з любові до чистоти! Чисте пір’я — це теплоізоляція, гарантія почуватися затишно під час вітру та негоди. А ще здатність у будь-яку мить бути готовим до перельоту, не тягнучи на своїх крилах зайві грами бруду.
Лебеді-шипуни, най-елегантніші в польоті, насправді найважчі із птахів. Вага самців може сягати навіть 20 кілограмів, хоч у середньому важать від 8 до 13 кілограмів. Розмах їхніх крил — до 240 сантиметрів. І це лише завдяки тому, що майже 25 тисяч його пір’їнок в ідеальній чистоті. Недарма з давніх-давен цих прекрасних і граціозних птахів вважають символом вірності, добрих вістей, благородства та охайності.
