Відкриваючи вчорашнє засідання Кабінету Міністрів, прем’єр Микола Азаров насамперед повернувся до критики, що її минулого тижня адресував урядовцям Президент. Нагадаємо, що під час розширеного засідання уряду глава держави висловив невдоволення станом виконання Національного плану дій на 2011 рік та зазначив, що пов’язано це з невмінням чи небажанням керівників різних рівнів позбутися застарілих методів управління. «Ми з вами не на репетиції реформ. Усі ті претензії і вимоги, які люди висловлюють владі, — це і є запит на її перетворення, на реальну її модернізацію в країні», — сказав М. Азаров та повідомив, що віднині уряд раз на два тижні контролюватиме хід виконання програми реформ Президента. Крім того, прем’єр звернувся до міністрів з вимогою частіше вступати в діалог та роз’яснювати ідеологію реформ. «Журналісти скаржаться, що шанс поспілкуватися з окремими міністрами є тільки на засіданні уряду. Це неприйнятно. Вимагаю від усіх членів уряду: знаходьте час, плануйте регулярні прес-конференції, зустрічі з представниками засобів масової інформації», — заявив М. Азаров та додав, що «реформа, яка не озвучена і не роз’яснена, яка не отримала розуміння суспільства, — це ще на старті кульгава реформа».
Виходячи з цього, прем’єр поставив вимогу, щоб усі проекти нормативних актів, які вносяться на розгляд уряду, супроводжувалися інформаційно-аналітичною довідкою та містили інформацію стосовно очікуваних соціально-економічних наслідків від їх прийняття, оскільки без такого роз’яснення «саме слово «реформи» сприймається з підозрою». У зв’язку з цим глава уряду нагадав, що ще рік тому Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та зажадав почути, як працюють громадські ради в міністерствах і відомствах та чи подають вони конкретні пропозиції. Особливо з урахуванням того, що в жовтні цього року ухвалено постанову уряду, котра передбачає фінансування програм та проектів громадських організацій.
Одне слово, прем’єр вважає, що без тісного діалогу з громадськістю діяльність уряду й надалі змальовуватиметься у чорних тонах, тоді як насправді в країні другий рік поспіль фінансова стабільність та розвивається виробництво.
На підтвердження того, що економіка долає кризу, глава уряду повідомив, що за два останні роки в країні збудовано більше масштабних об’єктів інфраструктури, ніж за 10 попередніх років, та що в 2011-му буде збудовано 1800 кілометрів доріг, тоді як в 2009-му було збудовано лише 90 кілометрів. Поряд з цим уряд прагне домогтися позитивного сальдо торговельного балансу, зокрема, впродовж 2013—2015 років річні темпи приросту імпорту має бути зменшено до 9—9,5 відсотка, а середньорічний темп приросту експорту має становити 7—10 відсотків, що дасть змогу до 2015 року вивести позитивне сальдо на рівень 1,5—2 мільярди доларів. Досягти цього планується за рахунок реалізації 159 інвестиційно-інноваційних проектів загальною вартістю близько 349 мільярдів гривень. У 12 проектах цієї урядової програми йдеться про розвиток агропромислового комплексу, 26 проектів стосуються виробництва високотехнологічних автобусів, тролейбусів, трамваїв, комбайнів, тракторів, спецтехніки, 49 проектів спрямовано на розвиток паливно-енергетичного комплексу, в тому числі розробки вугле-, газо- та нафтородовищ, побудови генеруючих потужностей електроенергії з відновлюваних джерел тощо. Тож наміри уряду похвальні, але важливо, щоб ці проекти не залишилися лише проектами.