На п’ятому фестивалі борщу, який за традицією проходив у «Театрі на городі» Ганни Секрет на Вінниччині, щира господиня запропонувала гостям після борщу другу страву — кашу, зварену на ста яйцях
Заслужена журналістка України, телеведуча популярних на Вінницькому обласному державному телебаченні передач «Будьмо знайомі» та «Дивоцвіти» Ганна Секрет створила на батьківському обійсті «Театр на городі». Хоч він і далеченько від Вінниці — у селі Правилівка Оратівського району, що на кордоні з Київщиною, але чи не вся мистецька еліта обласного центру прагне взяти участь у заходах, організованих напрочуд енергійною Ганною Секрет. Знають дорогу до Правилівки народні депутати, метри естради й художнього слова із столиці, митці з сусідніх Київської, Кіровоградської, Черкаської областей. А на п’ятий фестиваль борщу завітали ще й гості з Тернопільщини.
«Ой варися, борщику, в полив’янім горщику...»
— Це свято я запозичила в тернополян, у Борщівському районі, — каже Ганна Секрет. — Припало до душі, бо йшлося про нашу традиційну і дуже давню страву — борщ. Одне трохи спантеличило: борщі в Борщеві подавали гостям у поліетиленових стаканчиках. Від цього смак втрачався. Я ж вирішила подавати національний шедевр у глиняних горщиках або в порцелянових тарілках. Крім того, наші любителі борщу збираються не лишень для того, аби смачно попоїсти, а й почастувати гостей свята гарним словом та піснею. Такі умови участі в нашому фестивалі вже п’ятий рік поспіль, до того ж кожен із гостей приходить на свято зі своєю ложкою.
Уже перше зібрання любителів борщу перетворилося на справжнє мистецьке дійство. Не думала не гадала господиня свята, що борщів в Україні стільки видів, скільки хазяйок, які його готують. Хтось робить його з кислинкою, хтось — із перчинкою, комусь до вподоби наваристий, а дехто переконує, що найсмачніший — пісний...
Цигани в борщ кидають курку
— Нинішній фестиваль, як на мене, відрізняється тим, що цьогоріч майже не було пісних борщів, — каже член журі провідний методист обласного Будинку народної творчості Жанна Дмитренко. — Здається, тільки відомий політик Валентина Семенюк із Києва привезла десять літрів пісного борщу. Решта були наваристі, густі. Таким, на мою думку, є справжній український борщ. Принаймні, мені він подобається найбільше. Готую вдома саме такий.
Багато-хто з нас пам’ятає смак борщику, яким колись частували бабуся чи рідна ненька. Жанна Дмитренко розповідає, що ніколи більше не їла такого борщу, який варила її бабуся. «Вона готувала його на двох видах буряків — столовому й цукровому, — каже співрозмовниця. — Смакота! В мене чомусь такий не виходить».
Циганський художній колектив із села Іванів Калинівського району запропонував на смак журі борщик, у якому, схоже, курочка варилася.
— Для цигана борщ без курки — то не борщ, — переконує пані Дмитренко. — Була в їхньому казані і спаржа, і червоний перець стручками. Не всі, між іншим, визнають такі інгредієнти в українській страві.
35 борщів представили на пробу журі учасники нинішнього фестивалю. Найбільший термос на 20 літрів, доверху заповнений борщем, привезли гості з Тетіївського району Київщини. Представляли свої страви також господині зі ще одного району Київщини — Володарського, а також уже згаданого Борщівського Тернопільської області.
Переможцями п’ятого Вінницького фестивалю борщу стали:
гран-прі дістався колективу «Війтівчанка» з Бершадського району (керівник Валентина Багач, кухар Катерина Арсенюк);
два перші місця розділили між собою родинний циганський колектив «Ягорі» з села Іванів Калинівського району (керівник Ольга Марценкевич, кухар Івачо Марценкевич) та талалаївський народний фольклорний колектив «Веселака» Погребищенського району (керівник Марія Онищук);
два другі місця вибороли: фольклорний ансамбль с. Красненьке Іллінецького району (керівник Ніна Метельська) та ансамбль «Калина» із с. Кудіївці Жмеринського району (керівник Микола Заїченко).
Чекав на гостей фестивалю борщу і сюрприз від господині свята. Ганна Секрет разом із сестрою Вірою Катрич вирішили познайомити присутніх із диво-кашею, звареною за старовинним рецептом на ста яйцях. Секрет цієї страви дістався пані Ганні від бабусі.
