Нещодавно минуло п’ять місяців з дня катастрофи авіалайнера президента Польщі під Смоленськом. Проте досі триває слідство, і жодна ймовірна причина трагедії ще не виключена, що не дає підстав говорити про якийсь перелом у ході розслідування.

Однак брат покійного президента, лідер опозиційної партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський, та його соратники у своїх виступах уже назвали відповідальних за загибель президентського борту. Моральну та політичну відповідальність за катастрофу, незалежно від результатів слідства, він покладає на прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, президента Броніслава Коморовського, міністра закордонних справ Радослава Сікорського, міністра оборони Богдана Кліха та керівника канцелярії прем’єр-міністра Томаша Арабського, які, за словами Ярослава Качинського, «повинні зійти з політичної сцени раз і назавжди», бо «той, хто має владу, живе за суворішими правилами, аніж ті, що записані у кримінальному кодексі».

Діячі ПіС «інкримінують» посадовцям відсутність поваги до президента Леха Качинського та, як наслідок, — зменшення безпеки президента; «трагічний технічний стан» спецавіації, яку не замінив уряд, «введення в гру» проти Леха Качинського іноземної держави (Росії. — Авт.), а після катастрофи — самоусунення від ведення слідства та боротьбу з тим, що має символізувати пам’ять про президента та інші жертви. Більше того, в розвиток своєї теорії смоленської катастрофи, Я. Качинський стверджує, що ТУ-154 М при зіткненні із землею не мав би бути настільки знищеним, оскільки є радянською моделлю, переробленою з бомбардувальника (із додатково зміцненими шасі та крилами, які «мали позрізати дерева»), а частина його пасажирів, навіть при аварійній посадці у лісі, мала б вижити.

Спеціалісти у галузі авіації аргументовано заперечують ці тези, оскільки ТУ-154 М — це копія однієї з перших реактивних моделей американського пасажирського боїнга 727, а під Смоленськом була не аварійна посадка (при якій частина пасажирів й справді могла б мати шанс вижити), а нормальний захід на посадку літака, що летів зі швидкістю понад 300 км/год. «Правил фізики не можна обманути», — наголошує в інтерв’ю журналу «Політика» кандидат наук, авіаінженер Юліуш Вереніч, колишній керівник польської комісії з розслідування авіакатастроф.

 

Варшава.