Сьогодні мешканці партизанського краю — путивляни — чи не найбільше переймаються трьома проблемами: майбутніми президентськими виборами, нинішньою епідемією грипу в Україні і... весняним мордобоєм, вчиненим у стінах районної адміністрації ще у травні цього року. До того ж потерпілий не хто-небудь, не якийсь там залітний «птах», а посадовець найвищої районної ланки — заступник голови Путивльської районної державної адміністрації Сергій Шестаченко...
Через день після того, як районний начальник вскочив у неприємну халепу — 08.05.09 року — хірург Путивльської центральної лікарні, оглянувши пацієнта, записує до медичної карти: синець лівого ока, садна верхньої губи зліва, а його колеги лікар-невропатолог і нейрохірург виносять вердикт: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, а також астено-цефалгічний синдром, вестибуло-атактичний синдром і ще цілий «букет» супутніх болячок. Діагноз путивльських лікарів один за одним невдовзі підтверджують їхні колеги з Білопільської центральної районної лікарні, за ними — нейрохірург Сумської обласної клінічної лікарні і, нарешті, медичні світила з Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромаданова АМН України. А крапку ставлять спеціалісти Центру нейрохірургії Київської обласної клінічної лікарні: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.
8 травня Сергію Шестаченку видають лікарняний листок за № 096665 на п’ять днів. Потім продовжують до 15 травня. Та через скарги на постійний головний біль, загальну слабкість, безсоння, запаморочення продовжують курс лікування ще на три дні. А 18 вже лікарська кваліфікаційна комісія видає звільнення до кінця другої декади місяця, потім ще на тиждень, два, три, і так аж до 3 липня. До речі, 20 травня обласний окуліст попутно фіксує в пацієнта початкову ускладнену катаракту обох очей та ангіопатію сітчатки.
Тим часом і через два місяці головні болі, нудота, запаморочення не зникають, і 20 серпня після втрати свідомості Сергій Шестаченко на дев’ять днів потрапляє на стаціонарне лікування до нейротравматологічного відділення Алчевської клінічної лікарні. У виписці з історії хвороби, зокрема, записано: правостороння асиметрія кровонаповнення.
А тепер до суті справи. Як, коли, чому і, головне, хто і за що? Ні, ні, Шестаченко не розпластувався на підлозі, послизнувшись чи перечепившись через дверний поріг.
За словами Сергія Шестаченка, події розгорталися за таким сценарієм. 7 травня після завершення робочого дня до нього в кабінет, в якому перебували працівники райдержадміністрації, зайшов голова Путивльської РДА Микола Бірченко. Шестаченко невдало пожартував на адресу патрона, той образився і вийшов. Щоб розрядити обстановку, підлеглий поспішив до кабінету начальника з наміром вибачитися. У відповідь почув гнівну тираду, що не вміє працювати і буде звільнений з посади. «Коли Микола Бірченко почав підніматися з крісла, я також встав. Потім відчув удар по голові, після якого опинився на підлозі і втратив свідомість, — переповідає події потерпілий. — Коли опритомнів і підвівся — хотів відплатити йому тією ж монетою, але Бірченка вже вітром здуло з кабінету. Знайшов його аж у приймальній голови Путивльської райради, але мене зупинили присутні, котрі перебували на прийомі. Після цього я звернувся по медичну допомогу і подав заяву на хуліганські дії Миколи Бірченка до райвідділу міліції».
У Миколи Бірченка своя трактовка подій. Начальник стверджує, що між ним і його заступником відбулося лише «голосове розбирання при свідках». Тож про «рукостискання», тобто рукоприкладство, й мови не може бути. «А депутатський запит, озвучений депутатами обласної ради від БЮТ Миколою Полілуєм і Валерієм Волковим на сесії Сумської обласної ради (завдяки чому історія з «мордобоєм» й набула широкого розголосу. — Авт.) — сфабрикований». Зрозуміло, для знеславлення «доброго» імені керівника Путивльської РДА.
На моє переконання, під час «словесного з’ясування стосунків» щонайбільше можна надірвати лише голосові зв’язки. А тут струс мозку, спричинений закритою черепно-мозковою травмою... Працівники Путивльського райвідділу міліції відмовили Шестаченку в порушенні кримінальної справи за фактом побиття. Двічі відмовлялись приймати його скарги і в Путивльському районному суді з однієї причини: мовляв, скаржник «... допускається суперечностей у викладенні мотивів скоєння зазначених злочинів, позаяк в описовій частині зазначив, що події відбувалися в ході з’ясування взаємних стосунків, а в резолютивній вказав про заподіяння тілесних ушкоджень безпричинно, з хуліганських спонукань».
Сумська область.
