Днями у місті Шостка Сумської області горіла дерев’яна церква. У той час, як правоохоронці не поспішають з офіційними висновками, частина місцевих жителів впевнена — не обійшлось без підпалу через протистояння між православними громадами Московського та Київського патріархатів.
Свято-Покровська церква Української Православної Церкви Київського Патріархату була збудована та освячена особисто патріархом УПЦ КП Філаретом 2006 року. Невдовзі після цього буквально через дорогу було відкрито ще один храм — але вже УПЦ МП. З того часу навколо двох духовних споруд не вщухали конфлікти.
За словами прес-секретаря Сумської єпархії УПЦ КП ігумена Афанасія, парафіян церкви Московського патріархату постійно підбурювали проти тих жителів Шостки, які відвідували сусідній храм. Згодом мали місце кілька спроб підпалити Свято-Покровську церкву — утім, наслідки цих підпалів були незначними, і їх вдалось швидко ліквідувати, винних же не виявили й досі.
Серйозно пошкодити дерев’яну церкву вдалося з третього разу — залишились пошкодженими, але цілими лише стіни, просочені спеціальним вогнетривким розчином, та куполи. Виникла пожежа вночі, тому обійшлося без постраждалих. А ось церковне начиння через високу температуру всередині буквально розплавилось.
За словами правоохоронців, приміщення церкви не було оснащене системою охоронно-пожежної сигналізації, сторожів теж не було. Як палії потрапили у храм — наразі з’ясовується, водночас проводяться відповідні експертизи, які й мають встановити причину загоряння. Тим часом представники Сумської єпархії стверджують — підпал таки мав місце. Їх аргументи: пошкоджений дах, через який, швидше за все, зловмисники і кинули легкозаймисту речовину, та залишки самої речовини всередині приміщення, зокрема, на вівтарній частині.
Поки ведеться слідство, прихожани Свято-Покровської церкви почали збирати кошти на відновлення храму. А тим часом міжконфесійна лихоманка на Сумщині не вщухає. Зокрема, досі точиться конфлікт у селі Беєвому Липоводолинського району, де на одну і ту саму церковну споруду претендують православні громади і Московського, і Київського патріархатів. До чого це може призвести у подальшому, невідомо, але принаймні віруючі обох конфесій переконані в тому, що подібні проблеми треба вирішувати виключно законним шляхом — через суд.