Інваліду першої групи, учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни Бушинському Андрію Степановичу сімдесят вісім років. Виробничий стаж — 54 роки 10 місяців.
За станом здоров’я з двору він виходить рідко. Тільки коли треба показатися з посвідченням та численними ксерокопіями в організаціях, котрі надають воду, тепло тощо. Показатися для того, щоб працівники переконалися, що він ще живий і має право на пільги. Таких пільговиків у місті тисячі.
І щорічно кілька тисяч копій паспортів, ідентифікаційних кодів, посвідчень осідають в «особистих» справах абонентів ТЕЦ і «Водоканалу», ЖЕКів та «Енергозбуту», «Міськгазу» й «Укртелекому». Кубометри деревини пішли на виготовлення паперу для цих копій, сотні гривень витрачають за послуги ксерокопіювання. А скільки співробітників зайнято на перереєстрації пільговиків у кожній організації?!
Здавалося б, 29 січня 2003 року настав кінець усім цим тортурам — постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджено Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Тепер досить принести в Управління праці і соціального захисту населення папку з документами (копія пільгового посвідчення, копії 1-ої, 2-ої, 11-ої сторінок паспорта, копія ідентифікаційного коду і довідка про склад родини) і пільговика занесуть до державного реєстру. А далі комп’ютер сам формує списки пільговиків, котрі розсилаються за потрібними адресами.
Та не так сталося, як гадалося. Все залишилося як було. Ті самі походи по організаціях, стояння в чергах, виготовлення ксерокопій. Потім складені списки з організацій відправлять до Управління праці і соціального захисту населення, де їх звірять з даними створеного реєстру стосовно законності надання пільг.
«А чому не зробити рух документів зворотним?» —цікавляться ветерани. Чому не можна з Управління праці і соціального захисту населення передавати готові списки пільговиків в організації, що надають пільги? Списки, котрі може сформувати комп’ютер з реєстру за лічені секунди й одразу роздрукувати на принтері. Залишиться начальнику поставити печатку й автограф — і документ готовий.
Є бази даних у податковій адміністрації (після введення ідентифікаційних кодів), у Пенсійному фонді (після введення персоніфікованого обліку), у «Водоканалі», на ТЕЦ, у ЖЕКах, в «Укртелекомі», в «Міськгазі». Дивує лише, чому в добу сітьових технологій ці бази працюють самі по собі, а не в єдиному інформаційному просторі. Звичайно, легше ганяти старих по інстанціях з довідками, ніж продумати оптимальний рух інформації. І «бігає», спираючися на ціпок, 78-річній інвалід війни, в душі проклинаючи владу, тому що вона йому не забезпечила спокійну старість, а додала зайві, непотрібні, невиправдані ходіння. По муках.
Охтирка
Сумської області
