Росія готується до парламентських виборів. За мандати боротимуться 43 партії і політичних блоки. Фаворити передвиборних перегонів загальновідомі: комуністи, ЛДПР, Союз правих сил, «Яблуко» і «Єдина Росія» — партія влади. По телевізору демонструють нескінченні рекламні ролики, друковані ЗМІ публікують інтерв’ю з партійними лідерами.
Особливість нинішніх виборів у тім, що конфлікти і боротьба за парламентські крісла перемістилися в путінський держапарат, а міжпартійні чвари — лише фон. Це означає: у президентській адміністрації сформувалася «п’ята колона». Високопоставлені адмінчиновники Сергій Пугачов, Ігор Сєчин, Віктор Іванов — політики далеко не публічні, але вони можуть впливати на Володимира Путіна.
Президент «Фонду ефективної політики» Гліб Павловський в інтерв’ю «ГУ» заявив, що «завдання цієї політичної групи — істотна корекція політичного та економічного курсу розвитку країни, створення сильних держмонополій, значне посилення контролю за приватним бізнесом». Тож у Москві подейкують про «повзучий переворот».
Економічний базис групи — найбільші банки, Газпром, інші держмонополії. У Росії виник новий центр сили, що вже сьогодні складає конкуренцію російським олігархам. Ідеологічним маніфестом апаратних опозиціонерів стала закрита доповідь про «змову олігархів». Утім, головна причина загострення внутрішньополітичної боротьби — не так парламентські вибори, як спроба змінити політичні процеси в країні і переглянути підсумки приватизації. Путінське оточення, що прийшло до влади занадто пізно і не мало змоги взяти участь у поділі держмайна, вирішило перейти до побудови в Росії державного капіталізму і революційно змінити еліти як в економіці й політиці, так і в регіонах.
Москва.
