Німецькі політики й аналітики мають актуальну тему для обговорення: зустрінеться чи ні американський президент Джордж Буш з канцлером Герхардом Шрьодером під час проведення саміту НАТО, який відбудеться наприкінці тижня в Празі? За словами речника уряду, досі про це немає жодної інформації. Американські експерти твердять, що у програмі Буша не передбачається зустрічі з канцлером Німеччини.
То чи потеплішали відносини двох країн після нетривалого похолодання у зв’язку з позицією, яку зайняла Німеччина щодо Іраку? Адже саме на це були спрямовані офіційні візити до США міністрів закордонних справ та оборони Йошки Фішера й Петера Штрука. Самі вони заперечують, що побували за океаном, щоб просити пробачення в партнерів. Петер Штрук не раз підкреслював, що Німеччині немає за що вибачатися перед Америкою. Однак саме після його візиту, вперше після виборів, Шрьодер мав телефонну розмову з Бушем, що означало: льодок, який з’явився в досі приязних відносинах, розтанув.
Утім, що, власне, змінилося? Так, Америка добилася, що Німеччина не виводитиме свої танкові підрозділи з Кувейту в разі, якщо США розпочнуть бойові дії в Іраку. Але Берлін і тепер дотримується своєї давньої позиції: сили Бундесверу не братимуть участі в можливій воєнній інтервенції США проти багдадського режиму. І хоч Німеччина нібито підтримала ідею Америки про створення сил швидкого реагування НАТО, однак деталі реалізації цієї ідеї не обговорюються. Вже очевидно, що не знайде підтримки у правлячої «червоно-зеленої» коаліції і пропозиція США про збільшення військового бюджету Німеччини з тим, щоб перерозподілити фінансове навантаження серед країн—членів НАТО. Хоч би тому, що «зелені» прийшли до влади також і завдяки підтримці пацифістів.
У телефонній розмові зі Шрьодером Буш висловив надію, що Сполучені Штати та Німеччина мають спільні проблеми і спільний інтерес у їх розв’язанні. Це — розширення НАТО, поліпшення ситуації в Афганістані, боротьба з міжнародним тероризмом. Однак часи активного вияву безмежної солідарності в боротьбі з тероризмом вже минули, і Німеччина твердо не виходить за рамки активного нейтралітету.
