З 20 серпня в столиці Латвії проходять Дні сучасного українського мистецтва, приурочені до Дня незалежності України, які триватимуть місяць. У двох галереях старої Риги, у вітринах Держархіву, в музичному магазині — виставки художників Олександра Бабака та Валерія Франчука, фотографів Євгена Павлова та Олександра Супруна й учнів Київської дитячої академії мистецтв. У галереях демонструються відеофільми серії «Міръ искусства» (продюсер Світлана Зинов’єва) про творчість фото- і просто художників, проводяться зустрічі з гостями. Член Спілки художників України Тамара Бабак не тільки виставила об’ємні композиції і гобелени з лози, а й навчатиме бажаючих мистецтва лозоплетіння в етнографічному музеї просто неба.
Виставки цих майстрів проходили в Росії, Польщі, Італії, Австрії, Німеччині, Франції, Словаччині, США, Іспанії, країнах Скандинавії. Приємно, що в цей ряд стала і Латвія. Експозиції не пов’язані єдиною художньою концепцією. Тому об’єднання в одній галереї, наприклад, абстрактних полотен О. Бабака, написаних глиною та чорноземом, із фотографіями доцента харківської Академії дизайну і мистецтв, почесного члена Міжнародної федерації фотомистецтва О. Супруна справляє дивне враження. Проте сама можливість для латвійського глядача побачити роботи сучасних українських майстрів, поспілкуватися з ними заслуговує всілякої підтримки. Бо це вже стало поганою традицією, що сучасні роботи скандинавів або німців у країнах Балтії знають краще, ніж роботи їхніх колег із колишніх союзних республік.
На відкритті Днів мистецтва виступив посол України в Латвії Віктор Михайловський. Але аж ніяк не українські держструктури (хоча саме вони, згідно з настановами вищого керівництва країни, зобов’язані популяризувати Україну за кордоном) ініціювали це «свято душі». Як завжди, ініціативу виявила громадська організація. Цього разу — «Апріорі», що об’єднує переважно студентів приватного Балтійського російського інституту (БРІ). Відвідування заходів Днів мистецтва було безплатне, що — рідкість у Латвії. І хоча «Апріорі» створена на початку цього року, основні роботи за першим, українським, проектом здійснено в останні місяць-два. Здійснено «на одному диханні», без надриву, з молодим завзяттям та вірою в успіх. Використовуючи набутий досвід та нові зв’язки, організатори вирішили здійснити «другу серію». В листопаді до Дня незалежності Латвії плановано провести виставки латвійських художників у Києві.
Рига.
