Жителі Червоних Хаток Романівського району перекривали рух на дорозі, яка веде до міста Баранівка (на знімку). Людям увірвався терпець. З плакатами стояли понад тридцять селян. З обох боків траси зупинився транспорт: маршрутка, легковики, інші автомашини. Водії обурювалися, що їх не пропускають, сперечалися з протестувальниками. Хтось прохав їх дати дорогу, бо спізнювався на поїзд, хтось мало не брав за барки, щоб звільнити шлях, а хтось терпляче чекав, чим усе скінчиться. Селяни ж не поступалися. Про свої вимоги вони відверто казали всім: хочуть, щоб обласні й районні органи влади нарешті звернули увагу на їхню екологічну проблему.

 

 

— 2007 року наша сільська рада виділила земельну ділянку для сільськогосподарської діяльності, — розповів сільський голова Михайло Михайлюк. — Її отримав київський бізнесмен. Згодом змінив цільове призначення цієї землі — з сільськогосподарського на промислове. Рішення про це ухвалило районне керівництво. Підприємець зробив на цій ділянці майданчик для випалювання деревного вугілля, поставив спеціальні бочки. Викиди від цього виробництва отруюють повітря, шкодять здоров’ю селян.


За словами голови, громада села зверталася зі скаргами й заявами і в районні, і в обласні інстанції, і до народних депутатів, щоб заборонили шкідливе виробництво. Але реакції не було. Тож вирішили протестувати й перекрити трасу.


До речі, перед цим на збори громади запрошували підприємця. Він прийшов і висловив свою позицію: «Буду робити те, що роблю!».


— Непокоїмося за здоров’я наших дітей, — кажуть учасники протесту. — У селі підростають 30 дошкільнят, школу відвідують півсотні учнів. Від задимленого, забрудненого повітря постраждає, насамперед, юне покоління.
Трасу перекрили більш як на дві години. Жителі Червоних Хаток дочекалися таки, що до них приїхали, довідавшись про акцію, керівники з району, які пообіцяли, що випалювати вугілля підприємець на їхній землі не буде, поки не отримає дозволу від екологічної служби області. Та чи не повториться прикра ситуація згодом?


Якби ж це був поодинокий факт! Вугільна лихоманка на Житомирщині набирає дедалі більших обертів. То там, то там з’являються «бочки», як називають у народі цистерни, кустарно перероблені на установки для випалювання деревного вугілля. Хтось, дивлячись на них, бачить долари, а місцеві мешканці бачать душогубки. Перебільшують? На жаль, ні. Нещодавно з ініціативи людей, які виборюють право дихати чистим повітрям, відбулась зустріч з начальником управління екології і природних ресурсів облдержадміністрації Вадимом Войцешуком. Зазначалося, що під час експлуатації тих «бочок» в атмосферу вилітає половина таблиці Менделєєва.

Це й оксид натрію, і оксид сірки, і вуглекислий газ, і суспендовані тверді частинки, смоли тощо, які негативно впливають на здоров’я людей. Крім того, було повідомлено про наявність у викидах фурфуролу і оцтової кислоти, які не зазначаються розробниками документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Ці речовини є шкідливими і належать до третього класу небезпеки. Окрім того, встановлення обладнання з виробництва деревного вугілля здійснюється без залучення атестованих працівників. Ще більшої шкоди довкіллю завдає таке «виробництво», якщо для цього процесу використовуються лісові насадження з територій, які забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Активісти стверджували, що для виробництва деревного вугілля розбирають старі будівлі, розміщені в другій зоні безумовного (обов’язкового) відселення.


Час від часу з’являються рапорти про боротьбу з незаконним підприємництвом. Так, за результатом розгляду звернень громадян щодо масового випалювання підприємцями деревного вугілля у с. Бовсуни Лугинського району Коростенська місцева прокуратура спільно зі співробітниками поліції та податкової міліції провела перевірку та виявила, що приватні підприємці випалюють деревне вугілля, не маючи на такий вид господарської діяльності передбачених законодавством дозвільних документів. Було складено протокол про адміністративне правопорушення. Державна екологічна інспекція у Житомирській області повідомила, що спільно з правоохоронними органами припинила в кількох селах діяльність таких артілей з демонтажем обладнання. Але це не спиняє епідемії підприємницької лихоманки. Редактор лугинської районної газети «Промінь» Степан Василюк провів власне розслідування і має свій погляд на те, чому шкідливий бізнес в області досі процвітає: «Це явище зародилося і поширюється, тому що воно має дуже високу рентабельність — 200—300 відсотків від вкладених грошей. Адже вугілля випалюється переважно з краденої деревини. Прибутки дають змогу цим так званим підприємцям купувати всі контролюючі органи».


Через такий «бізнес» незаконно вирубується ліс. Якщо є дозвільні документи на роботу, то на деревину нема. Працюють люди нерідко без офіційного оформлення. Відбувається ухилення від сплати податків...

Житомирська область.


Фото Сергія ЛИПКА.