Протягом двадцяти років (!) на Вінниччині не можуть ввести в експлуатацію збудований автомобільно-пішохідний міст через Дністер. Тим часом в області активно просувають проект спорудження ще однієї водної переправи, що має з’єднати український і молдовський береги. Його вже презентували у Верховній Раді на засіданні одного з круглих столів. Зробив це голова Вінницької облради Анатолій Олійник. Проблему двох мостів — реального і уявного — досліджував кореспондент «Голосу України».
— Новий міст збудували ще у 1995 році, — каже міський голова прикордонного міста Могильова-Подольського Петро Бровко.— Не віриться, що стільки часу минуло. На нову переправу покладали великі надії. Будували для того, щоб розвантажити старий міст, який з’єднує наше місто з молдовським селищем Отач. Тут розташований митно-прикордонний пункт, через який проходить транспорт, що прямує з нашої держави у Молдову, і навпаки. За словами співрозмовника, старий міст збудовано ще в середині 60-х років минулого століття. Відтоді кількість транспорту, що переправляється через переправу, зросла в рази. Частину автомобілів планували пустити через новий міст. Не склалося. Міст готовий, а не експлуатується. Чому?
Мудрий гору обійде
Місце для нової переправи вибрано не зовсім вдало. В цьому суть проблеми. Таку думку можна почути від фахівців. Щоб зрозуміти, про що йдеться, слід уявити місцевий рельєф. Могилів-Подільський розкинувся на березі Дністра на відстані понад десять кілометрів. Нова водна переправа виросла на околиці міста біля села Бронниця. Сюди від старого мосту приблизно за 5-6 кілометрів вниз по течії річки.
— Щоб добратися до нового мосту, треба проїхати через усе місто, — продовжує Петро Бровко.— Існуюча дорога не розрахована на інтенсивний потік транспорту. Вона вузька, у деяких місцях звивиста, а це утруднить рух насамперед для великогабаритних автомобілів. Розширити полотно нема можливості. З обох боків упритул підходять житлові будинки чи адміністративні споруди, наприклад, прикордонного загону. Рельєф міста має ще одну особливість — з одного боку протікає Дністер, із другого — височать гори, схили яких тягнуться уздовж дороги понад річкою. На переважній більшості шляху, крім центральної частини міста, це єдина автомобільна дорога з двостороннім рухом транспорту.
Там, де нині береги з’єднала нова переправа, до неї мав бути обладнаний під’їзд, а від нього пролягти шлях в об’їзд навколо міста. Так пояснив один із колишніх керівників міста, за часи якого проектували міст. Та ось проблема: приблизно за сто метрів від нового мосту починається крута гора. Це по ній мали прокладати дорогу, яка б вивела за місто. Щоб видертися на неї, треба здолати понад три кілометри. За словами колишнього керівника міста, у радянські часи у проектантів такий проект не викликав сумнівів. Народне прислів’я: мудрий гору обійде, виявилося не для них. Вважали, що проект реалізують, і міст підставить свої плечі для транспорту і пішоходів. Не так склалося, як гадалося.
Автор звернувся із запитом до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області з приводу подальших планів щодо нової мостової переправи. «На нинішній і наступний рік не передбачено роботи з будівництва під’їзних шляхів до мостової переправи у Могилеві-Подільському», — йдеться в отриманій відповіді. До речі, побратими з правого берега Дністра обладнали під’їзні шляхи до мосту. Їм було простіше це зробити. Місцевість у них більш рівнинна, ніж у нас. Наші чиновники поки що обмірковують ситуацію. Далі намірів ввести переправу в експлуатацію справа не просувається. Нинішньої осені заступник голови Вінницької облдержадміністрації Василь Броварник під час чергової виїзної наради за участю місцевої влади, митних і прикордонних служб, вкотре вів мову про пріоритетність в експлуатації переправи. Очевидцем розмови був також посол України в Молдові Іван Гнатишин. Його ознайомили із створеним пропускним митно-прикордонним пунктом «Бронниця—Унгурь». Він майже готовий для прийняття легкового автотранспорту і пішоходів. «В області готується презентація програми будівництва доріг з урахуванням відкриття міжнародного пункту пропуску «Бронниця—Унгурь», — наголосив Василь Броварник. Щоправда, не уточнив, коли саме по новій переправі нарешті піде транспорт.
Сто років добиваються ереправи
Вінничани хочуть мати ще один міст через Дністер. Таким само бажанням сповнені побратими з правого берега. Йдеться про переправу у райцентрі Ямпіль, це за п’ятдесят кілометрів вниз по Дністру від Могилева-Подільського. Її спорудження мало б стратегічне значення. «Актуальність мосту через Дністер у Ямполі викликана тим, що він з’єднає транспортні інфраструктури Європи і Азії з Україною, — наголосив під час презентації проекту на засіданні круглого столу у парламенті голова Вінницької облради Анатолій Олійник. — Майбутня переправа скоротила б шлях до Азії майже на п’ятсот кілометрів, або сім днів у дорозі. Якщо взяти до уваги, що з осені минулого року наша область експортує найбільше продукції до Індії, то справа варта уваги».
Анатолій Олійник зазначив, що майбутня переправа важлива не тільки для вінничан. За його словами, це був би найкоротший шлях з Європи в Азію через Україну. «Одночасно напрошується вирішення ще одного питання транспортного сполучення, — продовжив співрозмовник. — Йдеться про відновлення залізничного сполучення між містом Ямпіль і станцією Вапнярка Одеської залізниці. Колію розібрали, залишився тільки насип, на якому лежали рейки. Якщо відновити залізничне сполучення, а з молдовського боку добудувати залізницю від майбутнього мосту до міста Сорока, то нова залізниця з’єднає нашу державу з Молдовою, Румунією та іншими європейськими країнами. Досить поглянути на карту, щоб зрозуміти, це буде найкоротший шлях до Азії». Як пояснив пан Олійник, ідею такого сполучення насправді нинішнє покоління перейняло у попередників. Ще на початку минулого століття був план будівництва мосту між українським містом Ямпіль і молдовським селом Косеуц.
Проект презентували у Брюсселі
Активно «проштовхує» проект міжнародна організація Єврорегіон «Дністер». ЇЇ голова Сергій Татусяк пояснив, що презентація майбутнього транскордонного переходу відбулася в Україні, Молдові і в Брюсселі. «Ми назвали свій проект «Міст — запорука добробуту і єдності», — каже Сергій Татусяк. — Його спорудження не тільки скоротить відстані, а поліпшить економіку територій, що входять до складу Єврорегіону, а це шість районів Молдови і Вінницька область. Інтерес до майбутнього об’єкта виявили три іноземні фірми. Вони готові були взятися за будівництво. Але на заваді знову стала війна, як це вже було у 1941 році.
— Підготовчі роботи ми все одно не зупиняємо, — зазначив голова Ямпільської райдержадміністрації, член україно-молдовської робочої групи з будівництва переправи, Михайло Вдовцов. — Якщо бути відвертим, наші сусіди виявляють більше активності у тому, щоб справу зрушити з місця. Вони стверджують, що вже заручилися частиною коштів Євросоюзу. Проблема в тому, що об’єкт має бути узгоджений на рівні урядів двох країн. А для цього слід підготувати немалу купу документів. На їх підготовку потрібен час, багато часу. Над цим зараз працюють у районі.
Молдовська сторона пропонує спорудження комбінованої переправи через Дністер — автомобільної і залізничної. Молдовани вірять у перспективу, що коротшим шляхом з Європи в Азію піде не тільки автомобільний, а й залізничний транспорт. Таку віру вселяють і в партнерів з лівого берега річки. «Найбільш прийнятним варіантом у питанні фінансування робіт є будівництво за кошти зарубіжного інвестора з подальшою передачею об’єкта в його користування на визначений період часу, — уточнює Михайло Вдовцов. — Сподіватися нині на кошти держави — марна справа. Якщо сусіди стверджують, що частково заручилися фінансовою підтримкою Євросоюзу, то наші державні структури не повинні хоча б зволікати із затвердженням документів, необхідних для початку робіт».
Вінницька область.
ДОСЛІВНО
Анатолій ОЛІЙНИК, голова Вінницької обласної ради:
«Достатньо поглянути на карту, щоб зрозуміти, це буде найкоротший шлях з Європи до Азії через Україну».
ДОВІДКА
Згідно з архівними документами, ще у 1903 році був план будівництва мосту через Дністер між українським містом Ямпіль і молдовським селом Косеуц. Тоді наміри зупинилися на етапі проекту. До питання будівництва повернулися у 1940 році. Навіть розпочали роботи. Їх продовженню завадила війна. У 1975 році Дніпропетровський проектний інститут підготував проект залізниці Сорока—Маркулешт із продовженням по території України через Ямпіль із виходом на станцію Вапнярка. Його теж не вдалося реалізувати. Нарешті у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проектну пропозицію будівництва мосту через Дністер у Ямполі. Загальна вартість із під’їзними шляхами становила на той час 190 мільйонів гривень.
Новозбудований міст через Дністер у місті Могильові-Подільському на кордоні з Молдовою двадцять років не можуть ввести в експлуатацію.
Фото надано автором
