Широко розрекламований у Криму форум під назвою «Друзі Криму» продемонстрував цілковите ігнорування його учасниками норм міжнародного права стосовно статусу Кримського півострова.
Росії зараз необхідно будь-що легалізувати, всупереч світовій думці, події, які відбулися тут навесні 2014 року. В цьому зв’язку в Криму з розкритими обіймами зустрічають будь-якого бодай трохи помітного політика чи депутата сільської/селищної ради, аби тільки він був із країн Європейського Союзу.
Так, уже практично своїм став у Криму депутат з міськради німецького Квакенбрюкена від партії «Ліві» Андреас Мауер. Він і його партія нічого не вирішують, оскільки не мають більшості не тільки в Бундестазі, а й у своєму місті. Такі само депутати місцевих рад приїжджають до Криму з Норвегії, Швеції, Італії, низки інших країн.
Кожний приїзд супроводжується зустрічами в «парламенті», «уряді», з національними громадами й товариствами, а після цього пропонується культурна програма: відвідування виноробних підприємств, з обов’язковою дегустацією, палаців Південного берегу Криму, Севастополя.
Форум «Друзі Криму» різноманітністю не вирізнявся. Традиційне пленарне засідання у Лівадійському палаці, виступи маргінальних російських політиків на кшталт Костянтина Затуліна, якого не раз оголошували небажаною персоною в Україні за його антиукраїнські висловлювання, починаючи ще з 1992 року. На «форумі» Затулін договорився до того, що як депутат Держдуми запропонував денонсувати з російського боку рішення Верховної Ради РРФСР від 1954 року, згідно з якими Кримська область передавалася зі складу РРФСР до складу УРСР. Безглуздішу заяву годі й уявити. Україна проголосила свою незалежність в 1991 році, за що проголосували й жителі Криму 1 грудня 26 років тому.
Безумовно, всі ці пасажі були розраховані на іноземних гостей, так само як і звернення до учасників «форуму» російського президента. Але, хто вони, ці учасники? Серед них, приміром, представники Сирії, тієї її частини, яка перебуває під російським контролем, далекої Уганди. Залишається тільки вибудовувати різні конспірологічні версії їхнього приїзду до Криму.
Також серед гостей лідер ультраправої, націоналістичної партії Японії «Іссуй-Кай» Міцухіро Кімура, який зачастив останнім часом на півострів. Що це за партія? Це партія, яка підтримує тісне співробітництво між Японією та Росією і водночас виступає за повернення Японії Курильських островів, які в Країні сходу сонця називають «північними територіями». Кімура, продовжуючи приїжджати до Криму, а на рік він тут буває по кілька разів, заробляє тим самим дивіденди для прихильників своєї партії у себе в країні. Хоча для настільки карликової і маргінальної політичної сили годі й уявити, що наїзди в Крим додадуть хоч одну мільйонну відсотка до рейтингу партії.
Представники подібних політичних сил переважно й становлять основу «Друзів Криму». Чим займатиметься ця організація, поки що не зрозуміло. Організатори кажуть, що просуватимуть у світі «правду про Крим». Але, яку ще правду можна просувати про події, що відбуваються на півострові, коли про це свідчать судові процеси над кримськими татарами та іншими неугодними, що тривають у Криму? Картина, як то кажуть, промовиста.
Євген КОЛИШЕВ.
Київ — Сімферополь.
