У столиці Болгарії Софії сотні українців і болгар, посли Молдови та Грузії, президент Всесвітнього конгресу українців Євген Чолій у суботу прийшли до кафедрального храму Святої Неділі, щоб ушанувати пам'ять загиблих у найбільшій гуманітарній катастрофі минулого століття -- Голодоморі.
На знімках:
під час заупокійної літургії
в кафедральному храмі Софії;
виступає посол України в Болгарії
Микола Балтажи;
голова об'єднання
українських громад у Болгарії
«Мати-Україна»
Олена Коцева;
український дипломат Микола Балтажи
дякує отцю Кирилу
за відслужену літургію;
на фотовиставці
«Знищені голодом:
невідомий геноцид українців»
у софійському Будинку кіно.
Після святої заупокійної літургії, яку відслужив отець Кирил, посол України в Болгарії Микола Балтажи сказав, що Голодомор був цілеспрямованим актом Кремля зі знищення українців і він торкнувся майже кожної української сім'ї. За його словами, найжахливішим є те, що й нинішня кремлівська влада не хоче визнати Голодомор злочином проти людства й продовжують ланцюг злочинних дій проти України, анексувавши Крим і окупувавши частину Донецької та Луганської областей. А голова Всесвітнього конгресу українців Євген Чолій закликав уряди й парламенти країн світу визнати Годомор геноцидом українського народу й злочином проти людства. На пропозицію Олени Коцевої, голови об'єднання українських громад у Болгарії «Мати-Україна», яке з цього року є повноправним членом ВКУ, всі присутні в храмі вшанували хвилиною мовчання пам'ять про жертв Голодомору.
Цього самого дня у софійському Будинку кіно, де демонструються кінострічки Міжнародного фестивалю «Кіноманія-2017», було відкрито фотовиставку «Знищені голодом: невідомий геноцид українців», яка розповідає про трагедію України та її народу.
Потім у кінозалі було показано болгарський документальний фільм «Прийшла осінь 1946 року». Перед його початком до глядачів звернулася автор і ведуча телевізійних передач про життя болгар за кордоном Райна Манджукова: «Мене звуть Райна. Я народилася в Україні, у болгарському селі Кайраклія (нині Лощинівка). Коли була маленькою, багато чула про події 1946--1947 років, коли померли від голоду сотні людей. Але, лише переїхавши в Болгарію, дізналася, що це було повторення Голодомору. В СРСР це приховували. Більше нічого не буду говорити -- про все скаже сам фільм». Кінострічка, знята командою Болгарського національного телебачення і включена до фестивальної програми, вжахнула всіх у залі своєю документальністю. Вона розповідає про те, як випробуваний комуністичним режимом сценарій масового знищення українців було застосовано до тисяч болгарських сімей. Авторам фільму вдалося розшукати свідка тих подій Домнікію Ганчеву, якій в дитинстві вдалося пережити сталінський геноцид. У перших кадрах фільму вона згадує: "Прийшла осінь 1946 року… Радянська влада вирішила відібрати в людей і ту малу частину зерна, яка залишилася після збору врожаю. Насильно змушували людей вступати до колгоспів… Комсомольські активісти ходили по будинках, усе переривали в пошуках жита. Удень забирали його, а вночі селами снували "чорні воронки" і всіх, хто чинив спротив, забирали із собою, а потім висилали до Сибіру. Настав голод. Страшний голод…"
Після показу фільму на сцену вийшов його режисер Костянтин Чакиров, котрий не міг стримати сліз, як і багато хто в залі. Після тривалої паузи він сказав, що почуте від очевидців і побачене в архівах дуже вразило всіх учасників знімальної групи. «Голодомор -- це жахливо. Напевно, мені треба продовжити зйомки про той час, щоб люди знали всю правду про цей злочин».
Фільм автори завершили страшною статистикою: від Голодомору 1946--1947 років загинуло понад 70 000 етнічних болгар, які жили в Україні й Молдові, а СРСР продав за кордон більш як 1 200 000 тонн зерна, що засвідчує: це штучний голод.
Олександр БІЛИК.
Фото автора.
Голос України
