Україна в цілому має рацію: державну мову треба утверджувати в освіті. Але варто враховувати потреби нацменшин, зокрема і тих мов, які не є офіційними мовами ЄС. Такий загальний висновок експертної оцінки Венеціанської комісії щодо українського Закону «Про освіту», який учора офіційно оприлюднили на відповідному сайті. «Венеціанська комісія ухвалила збалансований висновок. Загалом він відповідає інтересам України», — прокоментував рішення Комісії постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, пише Укрінформ. На його переконання, висновок посилює переговорну позицію нашої країни у діалозі з нашими західними сусідами.

У висновку Венеціанської комісії стосовно українського Закону «Про освіту» наголошується, що сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для всіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави. При цьому експерти виступили з критикою, що  «мовна стаття» закону була змінена в останній момент, без консультацій. З другого боку, вважають вони, оскільки стаття 7 встановлює рамкову законодавчу базу і не зазначає деталі, як саме повинна бути реалізована, існує достатньо простору для такого її тлумачення та застосування, яке більше відповідає вимогам захисту нацменшин. Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати такі можливості. У висновку звернули увагу, що український закон не надає ніяких рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської, найбільш використовуваної недержавної мови. Також Венеціанська комісія рекомендує забезпечити більше часу для поступової реформи, провадити в ході реалізації закону новий діалог з усіма зацікавленими сторонами.
«Венеціанська комісія на боці справедливості, й називається це «демократія через право». Тому ми звернулися до комісії і отримали результат. Над його реалізацією і будемо працювати з громадами. Крапка», — прокоментував висновки очільник МЗС України Павло Клімкін у Твіттері. 
У Міносвіти також заявили про згоду з висновком, там назвали його збалансованим та конструктивним. У відомстві зауважили, що вони готові сприяти деталізації ст. 7 у Законі «Про загальну середню освіту», а також погоджуються з рекомендацією продовжити перехідний період для імплементації Закону «Про освіту».
Що рішення Венеціанської комісії підтвердило правоту української влади, яка взяла курс на посилення державної мови, вважає і політолог Євген Магда. У коментарі «Голосу України» він сказав, що окремі застереження Венеціанської комісії не варто драматизувати, «оскільки вона намагається бути рівновіддаленою». Зазначимо, що поки в Києві говорили про загально позитивний для нас висновок Комісії, в Угорщині, яка є найбільшим критиком українського Закону «Про освіту», завили, що комісія все ж підтримала сторону Будапешта. Стосовно цього Є. Магда вважає, що подібні угорські заяви варто сприймати у передвиборному контексті. А про згадку у висновку про російську мову експерт сказав: «Не думаю, що Україна прислухається до рекомендації стосовно навчання російською мовою. У нас є чітке пояснення: на території РФ немає жодної школи з викладанням українською, хоча за переписом громадянами РФ є кілька мільйонів українців».