Час від часу німецькі підприємці, а також деякі політики порушують питання про можливе скасування економічних санкцій, за-проваджених Євросоюзом проти Росії 2014 року.
Днями керівник Східного комітету німецької економіки Вольфганг Бюхеле повідомив, що взаємні збитки від них уже перевищили позначку 100 млрд євро. Майже 60% втрат припадає на РФ, 40% — на економіку ЄС. На його думку, це надто висока плата за конфлікт на Донбасі. Тим паче, що його можна розв’язати лише дипломатичним шляхом. Тим часом німецький бізнес, котрий працює в Росії, чекає деескалації конфлікту, цитує Бюхеле інтернет-портал Finanzen.
Прем’єр-міністри федеральних земель Східної Німеччини також вимагають скасування обмежень для РФ, намагаючись захистити інтереси німецьких підприємців, які постраждали. Зокрема від зустрічних санкцій Росії, котрі забороняють ввезення сільськогосподарської продукції із ЄС. А міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель вважає, що ЄС має зняти частину санкцій з Москви — з тим, щоб на Донбасі встановилося тривале перемир’я.
Німецькі ЗМІ щодо цих заяв не дійшли спільної чи однозначної думки: одні з них підтримують вимоги великого бізнесу та деяких політиків стосовно санкцій, інші завдають нищівної критики таким намаганням. Приміром, журналістка видання «Тагесшпігель»
Клаудія фон Зальцен пише, що німецькі політики, котрі пропонують заплющити очі на воєнну інтервенцію РФ в Україну і скасувати обмеження, запроваджені проти Кремля у зв’язку з цим, зрештою перетворюються на рупор путінської Росії.
На думку фон Зальцен, ще більш, ніж ганебно, те, що в дебатах про антиросійські санкції дедалі частіше не має значення сама причина їх запровадження — вторгнення Росії в Україну. Можливо, пише вона, що в певному сенсі вони не дуже переконливі, але в 2014 році це стало єдиним засобом, що його мав ЄС для того, аби відреагувати на порушення Москвою міжнародного права.
