Такого висновку дійшли учасники Четвертого форуму культурної дипломатії України, який днями відбувся у приміщенні Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС. Цьогорічний форум присвячено Європейському року культурної спадщини.
Завершуючи роботу Четвертого форуму культурної дипломатії, присутні провели акцію на підтримку режисера Олега Сенцова.
Фото з відкритих джерел.
Усі три панельні дискусії заходу викликали жвавий інтерес у присутніх, адже питання, запропоновані для обговорення, надзвичайно важливі та актуальні для України, що вже п’ятий рік поспіль, після Революції Гідності, змушена обстоювати право на незалежність і суверенність у збройному протистоянні з Російською Федерацією, а не тільки у дипломатичній площині демонструвати своє право на повноцінне представлення у міждержавному діалозі. До того ж в умовах гібридної війни ми зіткнулися з проблемою боротьби з потужною російською пропагандою. Тому для України одним із найпріоритетніших завдань для утвердження нашої державної сили на світовій політичній арені є створення, підтримання і поширення позитивного іміджу країни.
Одним із найдієвіших способів виконання цього завдання є використання публічної дипломатії, а саме культурної дипломатії, інструментів якої існує безліч і з боку державних інститутів, і з боку суспільства. Про це говорили учасники першої панельної дискусії, зокрема, Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», письменниця і культрегер Оксана Забужко, посол Бельгії в Україні Люк Якобс. «Потрібно об’єднати зусилля парламенту, уряду та громадянського суспільства, щоб донести світу привабливий образ України й гідно представити нашу культуру», — наголосила голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
Результатом такого об’єднання зусиль є нові державні інституції, які нарешті з’явилися в нас й активно почали діяти у сфері культурного розвитку та культурної дипломатії. Це передусім Українське бюро Програми «Креативна Європа», яке очолює Юлія Федів, та Український культурний фонд, де вона є виконавчим директором і про найближчі програми яких розповіла на форумі.
Також створено Інститут книги, та на жаль і подив, ця установа досі перебуває в організаційній стадії, і жодна з програм 2018 року не запущена. Міністр культури Євген Нищук на Книжковому Арсеналі, коментуючи цю ситуацію для «Голосу України», запевнив, що усі необхідні документи погоджено й підписано, і заплановані програми, зокрема «Українська книга», от-от запрацюють. Після проведення чергового конкурсу на заміщення посади директора інституту.
Велику цікавість у присутніх викликала доповідь Володимира Шейка, новопризначеного генерального директора Українського інституту. Він коротко виклав свою стратегію розвитку цієї структури МЗС, котра, власне, і створена, аби втілювати українську культурну дипломатію у світі. Найпершими країнами, де розпочне свою роботу Український інститут, будуть Німеччина, Франція та Польща, відповідні інститути котрих давно й успішно працюють у нас. Про це на форумі говорили Метью Ардан, заступник директора Французького інституту, та директорка Гете-Інституту Беате Кьолер. Досвід є у кого переймати, але, наголосив Володимир Шейко, наші завдання набагато складніші — адже ми маємо через розкриття цінності, глибини і самобутності української національної культури та історії формувати у міжнародної спільноти стале уявлення: українська культура є невід’ємною складовою світової історії та культури. І робити це сучасними методами та способами.
А на завершення форуму найболючішу тему нищення культурної спадщини та боротьби за її збереження озвучили Олена Терещенко, громадська діячка, голова правління Фундації спадщини Терещенків, Наталя Заболотна, директор Фонду гуманітарного розвитку України, Дмитро Піркл, меценат, дослідник індустріальної спадщини Донбасу та громадська діячка, співзасновниця благодійного фонду «Мистецькі надра», керівниця соціокультурного форуму «ГаліціяКульт» Ольга Сагайдак. Головними причинами занедбання, руйнації, нищення пам’яток культури всі промовці назвали невиконання законів та безкарність. Але ця тема потребує детального висвітлення.
На жаль, Україна офіційно так і не приєдналася до Європейського року культурної спадщини — відповідний указ за подання Міністерства культури Президент не підписав. Але, можливо, активна позиція громадськості у приверненні уваги до цього стратегічного напряму культурної політики держави, діяльність нових інституцій посприяють, услід за проголошенням 10-ліття української мови, й оголошенню 10-ліття збереження культурної спадщини в Україні. Переоцінити такий крок було б важко.
Олена Терещенко, Наталя Заболотна, Ольга Сагайдак, Дмитро Піркл під час панельної дискусії.
Катерина Смаглій (Українське Фулбрайтівське коло), Володимир Шейко, Юлія Федів, Беате Кьолер, Метью Ардан, Анатолій Соловей (начальник управління публічної дипломатії МЗС України).
Володимир Шейко, Катерина Смаглій, Ганна Гопко.
Під час першої панелі Форуму.
