Ще не охололи пристрасті після тристоронніх консультацій Росія—Україна—Євросоюз, на яких обговорювалися доля подальших поставок російського газу в Україну і його транзит українською ГТС, а це питання знову на вістрі дискусій.

У понеділок заступник офіційного представника кабміну ФРН Ульріке Деммер на брифінгу наголосила: «Німеччина не змінила своєї позиції щодо спорудження нової лінії «Північний потік-2», але при цьому буде врахована роль України як країни-транзитера газу». Вона зазначила, що в питанні будівництва «Північного потоку-2» ідеться про винятково комерційний проект. Але, за її словами, німецька сторона при обговоренні завжди намагалася з’ясувати роль України в транспортуванні вуглеводнів до Європи. І в інтересах Німеччини, щоб Україна зберегла роль транзитера газу. Тому ФРН вітає тристоронні консультації щодо поставок і транзиту газу, котрі днями провів з представниками України та Росії віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.

Ці переговори представники ЄС, України та Росії продовжать восени, й на них відбудеться підготовка транзитної угоди на період після 2019 року. Сторони домовилися розробити дорожню карту для подальших зустрічей щодо цього.

Питання і поставок газу в Україну, і транзиту його українською ГТС у Європу, як і спорудження «Північного потоку-2», неодноразово обговорювалося на зустрічах високого рівня. Зокрема, президент РФ Володимир Путін щодо продовження угоди з транзиту і поставок газу в Україну під час візиту канцлера ФРН Ангели Меркель у Росію заявляв, що вони будуть подовжені «тільки в разі її економічної доцільності». А вже в Гельсінкі, на спільній прес-конференції з президентом США Дональдом Трампом, зазначив, що «Росія збереже транзит газу через Україну, якщо буде врегульовано спір між «Нафтогазом» і «Газпромом». Також російський лідер уже вкотре зазначив, що «проект «Північний потік-2» — комерційний, і він не має жодного політичного підґрунтя». Хоча, до речі, Ангела Меркель під час візиту президента України Петра Порошенка до ФРН пристала до його думки щодо того, що цей проект — політичний.

Нагадаємо, «Північний потік-2» — проект розширення діючого магістрального газогону «Північний потік», котрий з’єднує РФ і ФРН по дну Балтійського моря. Новий маршрут загалом повторює діючий і за планом проходитиме через винятково економічні зони й територіальні води п’яти держав — РФ, Фінляндії, Швеції, Данії і ФРН. Його протяжність — 1,2 тис. км, пропускна спроможність — 55 млрд куб. м щороку. Введення в експлуатацію намічено на кінець 2019-го. Згоду на прокладання російського трубопроводу вже дали Німеччина, Фінляндія і Швеція.

Протистояти спорудженню «Північного потоку -2» поки що без успіху намагаються США, котрі пообіцяли запровадити економічні санкції проти європейських компаній, які беруть участь у його будівництві. Навіть усупереч гніву президента Дональда Трампа, котрий неодноразово наголошував, що Німеччина перебуває «повністю під контролем і в полоні у Росії, і що цей проект — вибір канцлера ФРН Ангели Меркель», російська «труба» досить швидко просувається до кінцевої мети.

Берлін.