Більшість у Сенаті РП, услід за своїми колегами з правлячої партії у Сеймі, ухвалила зміни до законів про Верховний суд (ВС), Вищу раду правосуддя (ВРП), Прокуратуру та судоустрій судів загальної юрисдикції. Усі поправки, які вносились опозицією, відхилялися без обговорення.
Експерти наголошують, що черговий раз законодавці нинішнього скликання ухвалюють закони поспіхом і вночі, що призводить до помилок. Як приклад наводять, зокрема, і останню (уже п’яту) новелу закону про ВС: у положенні про подання документів до ВРП кандидатами на посаду суддів ВС є посилання на параграф, якого у відповідній статті закону (до якої відсилають) просто немає. Окрім того, конституціоналісти вказують на ще одну перепону, що може постати на шляху прискорення обрання нового голови ВС, а саме це було однією із заявлених (в тому числі правлячою більшістю) причин внесення останніх змін. Загальні збори суддів ВС з метою визначення кандидатів на посаду голови може скликати або голова, або найстарший за стажем суддя ВС. А в ситуації спорів навколо ВС, які ведуться між владою та суддівськими колами, а також протистояння між Варшавою та Брюсселем ані Малґожата Ґерсдорф, яка, посилаючись на вищість Конституції як закону прямої дії, не погоджується йти у відставку за віком на підставі ухваленого більшістю закону, ані Юзеф Івульський, визначений президентом в. о. голови ВС до моменту обрання нового голови ВС, хоч і скомпрометований публікаціями документів з архівів ІНП РП, на це не підуть.
Нагадаємо, що в червні Загальні збори суддів ВС ухвалили рішення, що М. Ґерсдорф залишається конституційним головою ВС до 30 квітня 2020 року.
Іншою причиною прискореного ухвалення останніх змін (і в самій партії влади) називають протидію ймовірній, обіцяній суддівськими колами, обструкції у ході оголошеного президентом конкурсу на заміщення 44 вакантних суддівських посад у ВС, а (в його рамках) наступного тижня закінчується термін подання кандидатур до ВРП.
Експерти називають і ще одну, зовнішню, причину експрес-змін: партія влади хоче здійснити всі заплановані нею зміни до завершення визначеного Брюсселем офіційній Варшаві місячного терміну на відповідь на застереження Єврокомісії, яка в контексті перипетій навколо ВС запустила стосовно Польщі на початку липня так звану скорочену процедуру щодо порушення євросоюзівського законодавства. Остання передбачає, що справу може бути передано на розгляд Європейського суду справедливості із застосуванням так званих тимчасових засобів стримування, наприклад, у вигляді «наказу про замороження вакансій у ВС».
Правління двох Асоціацій суддів — «Юстиція» та «Феміда» — виступили із заявами, в яких назвали зміни «неконституційним та брутальним захопленням ВС політичною більшістю», наголосили, що викладена в новій редакції закону про ВС «процедура конкурсу на заміщення посади судді ВС є неконституційна», та закликали «всіх юристів утриматися від участі в тих процедурах», а тих, котрі вже подали свої кандидатури, відкликати заяви, бо участь у конкурсі однозначна «співучасті у створенні реальної загрози для безпеки Польщі, з огляду на знищення конституційного ладу».
Відповідь представників правлячої партії лаконічна: встановити неконституційність закону може виключно Конституційний суд, а до нього з поданням у цій справі ніхто не звертався.
Згідно з процедурою, тепер слово за президентом. Саме під його палац перемістились від учора учасники акції «Ланцюг світла» і закликають главу держави накласти вето.
