Попри політичний тайм-аут у Польщі у зв’язку з парламентськими канікулами, в ЗМІ не стихають гарячі коментарі щодо останніх блискавично ухвалених і підписаних главою держави змін у системі судочинства.

Критики ухвалених змін вважають, що новела дає «шість методів впливу політиків на суди». Польський омбудсмен вказує, зокрема на те, що зменшення до 80 (до останніх змін було 110) кількості заповнених вакантних посад у ВС (при загальному числовому складі реформованого ВС — 120) для обрання голови ВС, з урахуванням того, що регламент проведення цих виборів затверджується президентом з контрасигнацією прем’єр-міністра, призведе до того, що ці два політики-посадовці «зможуть маніпулювати цією кількістю», а отже, «для досягнення негайних політичних цілей» матимуть вплив на Загальні збори суддів ВС, які пропонують кандидатури на посаду голови ВС.

Небезпекою для транспарентності відбору кандидатів на посади суддів ВС вони вважають ще одну зміну, якою передбачено зменшення наполовину кількості документів, котрі кандидати мають представити до Вищої ради правосуддя (ВРП). Натомість, на думку авторів новели від правлячої більшості, вона покликана «зменшити надмірну бюрократію». 

Те, що в 25-особовій ВРП, окрім міністра юстиції, двох депутатів Сенату, чотирьох депутатів Сейму, представника президента, засідають 15 суддів, обраних за рекомендацію двох парламентських фракцій — правлячої «Право і справедливість»  та «Кукіз’15», критики змін вважають черговим механізмом політичного впливу на обрання суддів ВС. Вони підкреслюють, що «нові положення не передбачають жодних перешкод, аби кандидатів оцінювали групи ВРП, де більшість становитимуть політики».

Четвертим механізмом впливу омбудсмен називає «позбавлення кандидатів на посаду суддів ВС права на апеляцію у Вищому адміністративному суді (ВАС РП)» та «відсутність судового контролю за рішеннями ВРП». Кандидати, яких буде відхилено ВРП, зможуть звернутися до суду, але поки триватиме розгляд їхньої апеляції, президент призначить на посаду суддю із затвердженого ВРП списку. В ситуації, коли суд ухвалить рішення на користь такого скаржника, йому доведеться чекати на вакансію та оголошення президентом наступного конкурсу на заміщення посади.

В Асоціації суддів «Феміда» та в «Форумі співпраці суддів» стверджують, що відтепер суддівським самоврядуванням зможе керувати меншість, оскільки згідно з останніми змінами на засіданнях суддів судів загальної юрисдикції не обов’язковий кворум.

На їхню думку, це може призвести до того, що «в складних ситуаціях важливі для судів рішення ухвалюватимуть голови судів (яких призначає міністр юстиції) та меншістю слухняних йому суддів». 

Шостим інструментом впливу на суди омбудсмен і судді-опоненти змін вважають «обмеження трудових прав суддів»: якщо раніше суддя, не погоджуючись з рішенням голови суду щодо наділення його додатковими обов’язками (не пов’язаними з розглядом справ і постановленням рішень), мав змогу оскаржити його в колегії апеляційного суду, то відтепер «незадоволений суддя» зможе поскаржитися лишень до ВРП.

Тим часом, попри нищівну критику змін та заклики деяких асоціацій суддів бойкотувати оголошений президентом конкурс на заміщення 44 вакантних суддівських посад у ВС, до участі в ньому уже зголосились 139 бажаючих — тобто більше, ніж вакантних місць.