Компанія Nord Stream 2 форсує роботи з прокладання труб для 30-кілометрового газогону «Північний потік-2». Керівники цього підприємства заявили, що мають намір закінчити проект до кінця 2019 року. Труби протягуються під водою до наземної приймальної стикувальної станції, розміщеної на півночі Німеччини, у Грайфсвальдській затоці під Любміном.
Рішення про спорудження другого маршруту «Північного потоку» було негативно сприйняте Єврокомісією, Україною, країнами Балтії і Польщі. Дозволи на нього спочатку не давали інші їхні північні сусіди, а Данія не «відважилася» на це й досі. Торік восени данський парламент ухвалив закон, котрий дозволяє владі країни заборонити будівництво «Північного потоку-2» у своїх територіальних водах. Також прем’єр-міністр Ларс Льокке Расмуссен заявляв, що Данія погодиться на прокладання газогону, але лише за умови гарантій «Газпрому» завантаження української ГТС. Пізніше йшлося вже про можливість дозволу, але за умови обговорення цього газотранспортного проекту в країнах ЄС щодо доцільності такого будівництва. А насамкінець Расмусен заявив, що «ми не визначилися, коли потрібно приймати рішення. Насправді це важко передбачити». Утім, експерти вважають, що уряд Данії прагне якомога вигідніше використати ситуацію, бажаючи одержати за згоду прокласти газогін у своїх територіальних водах якомога вищу компенсацію.
Тим часом днями представник австрійського енергетичного концерну OMV, котрий є учасником газотранспортного проекту «Газпрому», Манфред Ляйтер заявив на прес-конференції, що цей маршрут буде прокладено в обхід виняткової економічної зони і територіальних вод Данії. «Компанія-оператор проекту Nord Stream 2 AG вже внесла відповідні корективи в проект», — повідомив він. Розроблено альтернативний маршрут — в обхід Данії, для якого не потрібні додаткові дозволи. Затрати на це становитимуть 200—300 млн дол.
Проти спорудження «Північного потоку-2» ще донедавна категорично заперечували США. Зокрема, їхній президент Дональд Трамп обіцяв «громи й блискавки» на голови компаній, котрі беруть участь у реалізації цього міжконтинентального проекту, передусім загрожуючи значними фінансовими санкціями. Останнім часом «гроза» з боку Америки притихла, й не таємниця, чому саме: американці самі прагнуть продавати скраплений газ у Європу, а ФРН уже пристала на їхню пропозицію. Не чутно й інших протестуючих голосів.
Тим часом власник проекту — російський газовий монополіст — уже погодив усі принципові питання, які заважали йому в реалізації цієї ідеї. І хоч ускладнити процес і досі можливо, що обернеться фінансовими втратами і порушенням термінів введення деяких відтинків газогону в експлуатацію, однак, на думку фахівців, зупинити його остаточно вочевидь уже не вдасться.
Берлін.
