У Європейському суді справедливості (ЄСС) підтвердили отримання преюдиціальних питань від польського Верховного суду (ВС), про зміст яких уже повідомляв «Голос України».
У прес-службі ЄСС відмовилися коментувати «польську справу», оскільки дотримуються принципу некоментування справ на жодному з етапів провадження, та повідомили, що впродовж найближчих днів голова ЄСС прийме рішення стосовно процедури розгляду подання.
Нагадаємо, що польський ВС просив, аби була застосована так звана прискорена процедура. В ЄСС пояснили: якщо голова ЄСС погодиться на неї, то справу буде вирішено «дуже швидко». Водночас у ЄСС розтлумачили, що «прискорена процедура» не встановлює для ЄСС жодних часових рамок розгляду. А прогнозований деякими польськими ЗМІ тримісячний термін розгляду подання є визначений для так званої негайної процедури. Тож невдовзі стане відомо, яка палата ЄСС займатиметься «польськими питаннями», а також буде призначено суддю-доповідача та генерального речника у справі. Натомість на запитання: «Скільки триватиме «дуже швидкий» розгляд?» відповіді отримано не було.
У Єврокомісії, яка 2 липня започаткувала щодо Польщі свою прискорену процедуру про порушення Варшавою євросоюзівського законодавства ухваленням новел закону про ВС, на інформацію про запит польських суддів до ЄСС відреагували лаконічно: рішення у справі п’яти преюдиціальних питань ВC РП — компетенція ЄСС.
У Брюсселі саме аналізують надіслану офіційною Варшавою на початку серпня відповідь у рамках першого етапу вищезгаданої прискореної євросоюзівської процедури. В урядовому документі на кілька десятків сторінок із понад 90 пунктами юридичної аргументації представлена вся історія «спору» Варшави з Брюсселем та відкидаються (як необґрунтовані) всі представлені ЄК закиди щодо закону про ВС.
Наголошується, зокрема, що положення внесених до закону змін не порушують принципу незалежності суддів, а судді ВС мають усі системні гарантії, необхідні для постановлення рішень цілком незалежно від зовнішнього тиску. Посилаючись на польську конституцію, де сказано, що суть незалежності суддів полягає у гарантії їх неусувальності, автори документа стверджують, що це положення не можна ототожнювати із забороною встановлення віку виходу суддів у відставку у зв’язку з досягненням пенсійного віку, бо це абсолютно різні ситуації. Далі, на підтвердження логічності представлених аргументів, наводять таке положення конституції, яке вказує, що питання виходу суддів у відставку за віком визначаються законом. Тож резюмують, що новела закону про ВС про зрівняння часу виходу на пенсію суддів із загальноприйнятим в країні пенсійним віком (це ставить під сумнів ЄК. — Ред.) не порушує принципу неусувальності суддів.
Далі в документі наголошується, що вихід у відставку за віком не означає позбавлення судді статусу, адже за ним зберігається не лише його звання, а й низка різноманітних гарантій (для прикладу, імунітет та високий розмір грошового забезпечення), тобто він лише завершує виконання суддівської практики у формі постановляння рішень. Офіційні чинники у Варшаві переконують, що вихід судді у відставку за віком, передбачений правовими системами багатьох країн—членів спільноти, є своєрідним доповненням гарантій суддівської неусувальності й незалежності, а також логічним, з огляду на потребу забезпечення ефективного функціонування системи правосуддя.
Є в документі також слова критики на адресу Брюсселя за те, що, попри дотепер існуючу практику, за якою країни спільноти могли реагувати на зауваження повноважних євросоюзівських структур упродовж двох місяців з моменту початку процедури, ЄК дала Варшаві на підготовку відповіді лише місяць, не пояснивши чому. Тож у Варшаві очікують припинення провадження у рамках євросоюзівської процедури, наводячи як головний аргумент те, що в ЄС питання організації судової гілки влади віднесені до виключної компетенції країн-членів, а отже, не можуть бути предметом розгляду ЄК.