Новий поворот або, як твердять деякі експерти, новий початок у протистоянні на лінії Брюссель -- Варшава щодо справи польського Верховного суду (ВС РП) спричинила постанова Європейського суду справедливості (ЄСС). Суд повністю підтримав подання Європейської комісії та видав Варшаві припис зупинити призначення суддів ВС, а тих котрі були відправлені у відставку за віком, наказав повернути на роботу на тих самих умовах, на яких вони працювали до набуття чинності змін до Закону "Про ВС", тобто до 3 квітня 2018 р.

 

Окрім того, Польща щомісяця має інформувати про виконання тимчасових заходів. Рішення постановила суддя Розаріо Сильвія де Лапуерта, яка є віце-президентом ЄСС.

 

Попри видання вищезгаданого припису ЄСС ще 19 жовтня, справа, незважаючи на її злободенний характер не лише у внутрішньополітичному дискурсі, а й на євросоюзівській арені, не стала негайно топ-темою, оскільки це місце практично до кінця минулого тижня займала тема виборів до Органів територіально самоврядування (ОТС).

 

До речі, представники офіційної Варшави недвозначно натякали, що час оприлюднення цього рішення -- під кінець робочого дня в п'ятницю напередодні виборчої тиші і дня голосування -- не був випадковим. Для прикладу. Шеф кабінету Президента РП Кшиштоф Щерський заявив, що йому спадають на думку дві інтерпретації таких дій ЄСС: "бажання вплинути на результат виборів" або "бажання вплинути на затвердження результатів виборів" (згідно з польським законодавством, саме ВС затверджує результати виборів), аби сказати, "що ще перед виборами щодо цих суддів був виданий припис ЄСС щодо їхнього повернення на роботу". Щоправда, при цьому К. Щерський додав, що "має надію, що жодна з цих інтерпретацій не є правильною".

 

Не чекаючи на якісь кроки політиків Голова ВС Малґожата Ґерсдорф (яку влада не вважає Головою ВС) закликала суддів ВС РП, яких стосується застосування тимчасових запобіжних заходів ЄСС (котрі досягли 65-річного віку) прибути в ВС для виконання "суддівської служби". "Розклад" повернення виглядає так: 12 -- Цивільна палата, 6 -- Кримінальна, 4 -- Трудова палата, разом з Головою ВС -- 23 суддів. Частина з них минулого тижня "вийшла на роботу", інші, за словами прес-секретаря ВС, "поступово повернуться". Заклик М. Ґерсдорф не стосується суддів Військової палати ВС РП, які вийшли у відставку у зв'язку з її ліквідацією, а також чотирьох суддів ВС, котрі подали заяви про вихід у відставку за віком, попри те, що не досягли 65-річного віку.

 

Перші реакції в колах партії влади були незмінно критичними, але стриманими. "Після аналізу напевно висловимо своє ставлення до цього", -- заявив глава уряду Матеуш Моравецький. Подібний тон мав також коментар лідера правлячої партії Право і справедливість Ярослава Качинського: "Це попереднє рішення, ухвалене одноособово віце-президентом ЄСС. Будемо робити все те, що роблять нормальні європейські держави, що захищають свої інтереси в рамках європейського права...".

 

А от з точки зору конкретних кроків на виконання приписів ЄСС, беручи до уваги обов'язковість їх виконання, реакції представників польського владного олімпу взагалі були відсутні.

 

"Пасивність" офіційної Варшави викликала чергову реакцію ЄСС. Голова Загального Суду Коен Ленартс заявив: "уряди не можуть ігнорувати рішень ЄСС", а "країна, що не готова підпорядковуватися рішенням ЄСС, вписується в процес, подібний до брексіту, тобто в процес виходу. Це рішення бути чи не бути (в ЄС)".

 

Міністр закордонних справ Яцек Чапутович назвав висловлювання К. Ленартса "політичною інтерпретацією, яка виходить за рамки повноважень незалежного голови, представника судової системи ЄС". При цьому також наголосив, що Варшава "хотіла б, аби інституції, які за своєю природою мають бути об'єктивними, адже цей суд буде ухвалювати рішення, були стриманішими" та "не декларували оцінок, вироків чи гіпотез до постановлення остаточного рішення".

 

Однак після гострих заяв К. Ленартса, в польському інформаційному просторі почали з'являтися повідомлення про виконання урядом рішення ЄСС від 19 жовтня. Для цього "необхідне створення правової бази для призупинення вказаних ЄСС положень закону про ВС РП та зміни статусу суддів, переведених у відставку за віком", -- заявив заступник міністра юстиції Марцін Вархол. Про деталі планів польського уряду у цьому контексті П. Вархол повідомив таке: влада планує запропонувати відправленим на пенсію суддям пройти процедуру виборів на суддівські посади заново.

 

Позиція Мін'юсту, за його словами така, що просте повернення суддів до роботи на підставі звернення Голови ВС -- недопустиме. Цим суддям "слід пройти через Вищу раду правосуддя та отримати призначення від президента, в зв'язку з чим такого роду їх повернення є можливе, але після створення відповідних правових рамок", -- пояснив віце-міністр.

 

Поки що рішення ЄСС від 19 жовтня, хоча й не може бути оскарженим, носить попередній характер. Але це тільки до середини листопада. На 16 листопада ЄСС призначив заслуховування аргументів сторін ("за" і "проти" тимчасових запобіжних заходів) -- представників Єврокомісії та польського уряду -- у справі призупинення дії поставлених під сумнів нововведень в законі про ВС РП. Справа розглядатиметься у Страсбурзі у повному складі (на засіданні Великої палати у складі 15 суддів), а не п'ятиособовому складі чи взагалі самим віце-президентом ЄСС, як це прийнято для питань щодо запобіжних заходів. Це, за твердженням експертів, є свідченням того, наскільки в ЄСС серйозно підходять до "польського питання". За результатами цього заслуховування ЄСС постановить рішення (на нього можна чекати навіть кілька місяців) про зупинення дії положень закону про ВС РП, яке не підлягатиме оскарженню і буде правомочним аж до моменту постановлення остаточного рішення ЄСС у справі скарги ЄК стосовно закону про ВС РП.

 

Варто згадати, що у випадку невиконання запобіжних заходів, виписаних у рішенні ЄСС, урядом країни щодо якої воно постановлене, Єврокомісія має право накладати на країну штрафні санкції. Експерти наводять польський же приклад: коли офіційна Варшава відмовлялась виконувати рішення ЄСС щодо призупинення вирубування Біловезької Пущі, ЄК визначила Польщі штрафні санкції у розмірі 100 тисяч євро за кожен день зволікання. Розмір штрафних санкцій у справі ВС РП ще не визначений, рішення щодо цього також постановить ЄСС.

 

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

 

ДОВІДКОВО:

 

В основу позову проти Польщі до ЄСС (24 вересня 2018 року) Єврокомісією були покладені зобов'язання, які виникають з абз. 1 ст. 19 Договору про ЄС в сукупності зі ст. 47 Хартії основних прав ЄС. ЄК клопотала про розгляд справи за прискореною процедурою та про видання т. зв. тимчасових (запобіжних) заходів, тобто, щоб до часу поставнолення ЄСС остаточного рішення було видано припис про призупинення дії деяких положень закону про ВС РП.

 

Крім процедури розгляду "польського питання" в ЄСС, з 20 грудня 2017 р. триває також процедура в ЄС щодо Польщі згідно з ст. 7 Договору про ЄС. В її рамках ЄК закидає офіційній Варшаві, що через зміни в законі про ВС (стосовно пенсійного віку), партія влади прагне замінити суддів, ставлячи під сумнів незалежність цієї інституції. Польський уряд відкидає ці закиди, підкреслюючи, що має право на проведення реформ.

 

Голос України