У неділю у польському місті Катовиці розпочався «кліматичний саміт» ООН. У його рамках з 2 по 14 грудня у столиці польської Сілезії відбудуться: 24-та конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP 24), 14-та сесія зустрічі сторін-учасниць Кіотського протоколу (CMP 14) та конференція підписантів Паризької угоди (2015 року) -- CMA 1.
Польща приймає конференцію СОР уже втретє. Катовиці -- 300-тисячне місто, серце метрополії, що об’єднує 41 місто і гміну, із загальною кількістю населення понад 2 мільйони мешканців, було обране для проведення конференції як столиця регіону, що традиційно асоціюється з вуглевидобуванням та важкою промисловістю, але водночас намагається стати лідером інновацій і нових технологій. У цьогорічній конференції передбачається участь майже 30 тисяч делегатів (політиків, бізнесменів, науковців, представників неурядових організацій) із 195 країн. Хоча, за даними деяких польських ЗМІ, прибудуть лише «60 національних делегацій і міжнародних організацій».
Як стало відомо за кілька днів до початку саміту, до Катовиць не прибудуть Дональд Трамп, Ангела Меркель, Володимир Путін та Еммануель Макрон. Останнього, щоправда, мав замінити прем’єр Едуар Філіпп, але й той у день початку роботи конференції повідомив про свою відсутність. Як наголосив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький, «це свідчить про ці держави, наскільки серйозно вони підходять до кліматичних проблем». Нагадаємо, що, за даними Єврокомісії (2017 р.), у списку держав, які дають найбільше викидів СО2, є США (на другому місці після Китаю), Росія -- на четвертому, Німеччина -- на шостому, Франція -- на вісімнадцятому.
«Поганим сигналом» назвали відсутність «найважливіших світових лідерів» також у «Грінпіс Польща», оскільки «світ очікує, що лідери найбільших індустріально розвинутих країн дадуть відповідь на заклик науковців», що міститься у їхньому звіті, підготовленому після підписання Паризької угоди. В ньому екологи апелюють до політиків, аби ті якнайшвидше реалізували заходи, спрямовані на обмеження наслідків глобального потепління, одним із яких стати негайне обмеження емісії СО2.
Церемонію офіційного відкриття саміту розпочали учора президент Польщі Анджей Дуда та генсек ООН Антоніу Гутерреш. У ході COP 24 має бути встановлено принципи охорони клімату, що дозволять зупинити процес глобального потепління.
У зв’язку з проведенням саміту, розпорядженням прем’єр-міністра Польщі з 26 листопада до 15 грудня введено перший рівень терористичної загрози «Альфа» на території Сілезького воєводства та міста Кракова. Ще раніше, з 22 листопада, з цієї самої причини Польща тимчасово відновила контроль на внутрішньоєвросоюзівських кордонах з Німеччиною, Литвою, Чехією та Словаччиною, де перетин до 16 грудня буде можливий лише у визначених місцях (таких місць загалом є 264). Контроль здійснюватиметься також для внутрішніх (євросоюзівських) рейсів у морських портах та в аеропортах.
Варто згадати і те, що коментуючи відсутність «найважливіших світових лідерів», офіційна Варшава окремо звернула увагу на відсутність в Катовицях глави Української держави Петра Порошенка, котрого, як зауважили в польському МЗС, «замінить один з українських міністрів».
Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
ДОВІДКОВО
Україна є активним учасником міжнародного кліматичного процесу. Національну екологічну політику країни спрямовано на забезпечення імплементації положень екологічного законодавства країн ЄС за напрямами запобігання глобальній зміні клімату та обмеження шкідливих викидів. Україною підписано Паризьку угоду 22 квітня 2016 р. та ратифіковано Законом України від 13 липня 2016 р. № 0105 «Про ратифікацію Паризької угоди щодо боротьби зі зміною клімату». Зобов’язаннями України визначено цільове завдання -- у 2030 р. не перевищувати 60% від рівня викидів парникових газів 1990 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 980-р «Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди»), тобто знизити викиди на 40%. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932-р схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 р. № 878-р затверджено план заходів її виконання. Також прийнято закони України: від 23 травня 2017 р. № 2059-19 «Про оцінку впливу на довкілля» та від 20 березня 2018 р. № 2354-19 «Про стратегічну екологічну оцінку». За даними Держстату України, в 2017 р. викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення порівняно з 2016 р. зменшилися на 16% та становили 2,6 млн т. Крім того, зменшено на 18% викиди діоксиду вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (124,2 млн т). Інтенсивність викидів CO2 від спалювання викопного палива (вугілля, нафти та газу) в Україні за період 1990--2016 рр. зменшилась майже вдвічі. Водночас цим вуглецеємність ВВП України перевищує вуглецеємність Польщі в 1,8 разу, Німеччини -- у 2,8 разу та у 2,1 разу -- світовий рівень. Інтенсивність CO2 -- це співвідношення викидів CO2 від спалювання палива та валовим внутрішнім товаром (ВВП) і вимірює кількість викидів СО2 для створення однієї одиниці ВВП.
Для регулювання викидів вуглекислого газу у розвинутих країнах запроваджено податок на двоокис вуглецю (СО2) -- вуглецевий податок, ставки якого суттєво різняться між країнами (від $10 до $150 за тонну СО2). Податок на викиди СО2 в Україні, відповідно до положень «Податкового кодексу України» (на 1 січня 2018 р.), через низький рівень поточної ставки (0,41 грн за 1 т) в економічній діяльності практично не спрацьовує.
Мінприроди України за технічної підтримки проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» розроблено проект Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» і проект «Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року», які 17 лютого 2018 р. схвалено Міжвідомчою комісією з питань зміни клімату, до якої входять профільні органи державної влади та громадські організації. Відповідно до зобов’язань України за Паризькою угодою Стратегія після схвалення її урядом надсилається до секретаріату РКЗК ООН для оприлюднення. В рамках імплементації основних актів енергетичного законодавства ЄС до національного законодавства відповідно до Договору про заснування ЄС Україна має імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди», яка була прийнята на зміну Директиви 2001/80/ЄС про обмеження викидів деяких забруднюючих повітря речовин від великих установок спалювання. На виконання положень Директиви 2010/75/ЄС розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 796-р схвалено Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). Метою НПСВ є поступове скорочення викидів діоксиду сірки (SO2), оксидів азоту (NOx) та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пил), від існуючих великих спалювальних установок, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, а перший дозвіл на викиди або дозвіл на проектування установки видано до 1 липня 1992 р. До НПСВ включено 90 великих спалювальних установок загальною потужністю 64,814 ГВт. Строк дії НПСВ -- з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2033 р.
Голос України
