Уряд Німеччини схвалив законопроект, що має спростити працевлаштування кваліфікованим фахівцям з-за кордону, в тому числі українським. Але за нього має ще проголосувати Бундестаг. Це станеться упродовж січня-лютого, а відлік чинності документа піде з початку 2020 року.
Цьому кроку передували багаторічні дискусії про залучення у Німеччину трудових мігрантів ззовні, оскільки для подальшого розвитку економіки бракує власних рук: робочі місця чекають на 1,6 млн осіб. Нині в ФРН є потреба у працівниках 62 спеціальностей: від кваліфікованих будівельників, зварників, токарів до медиків, доглядальниць чи мастаків виконати фізіотерапевтичні настанови лікаря. Або ж в умільцях, у котрих золоті руки виросли з того місця, де треба.
Не менше бракує й інших фахівців: якщо, приміром, жоден із членів родини не зуміє полагодити чи встановити новий замок, електророзетку, виконати елементарні сантехнічні чи теслярські роботи, то черга на такого фахівця із фірми розтягнеться на багато місяців.
Досі трудова політика ФРН була орієнтована передусім на власних громадян або країн ЄС. І лише якщо працедавцю упродовж двох місяців не вдавалося знайти спеціаліста, то він брав людину з-за меж ЄС. Новий законопроект вилучає цю норму: нині при наймі на роботу громадяни ФРН і країн ЄС не мають таких переваг.
Після оприлюднення такої інформації українські ЗМІ негайно намалювали мало не фантастичні перспективи для вітчизняних робочих рук на ринку праці ФРН. Чимало видань навіть поспішили повідомити тутешню «розкладку» заробітків: мовляв, вони становитимуть, приміром, у східній Німеччині — 2700 євро на місяць, а в західній — 3300! Тобто ФРН пропонує платню у 10—12 разів вищу, ніж в Україні, й у кілька разів — ніж у Польщі, РФ чи деінде. До того ж для усіх працівників без винятку! Деякі «експерти» навіть передбачають, що у зв’язку зі спрощенням працевлаштування у ФРН уже 2019 року обсяг переказів від заробітчан в Україну з-за кордону зросте на… 20% — 15 млрд доларів (!)…
Якби інформацію про це прочитали самі німці, то були б дуже здивовані, бо їм самим здебільшого така висока зарплатня і не снилася. Та й про сам закон поки що важко сказати, в якій редакції він буде ухвалений остаточно. Але принаймні думка про те, що роботу в ФРН отримають усі охочі, не має підстав: про малокваліфікованих не йдеться. А головна «фішка» нового закону така, що він спрощує працевлаштування фахівців з вищою і середньою технічною освітою за наявності професії, підтвердженої дипломом. Претенденти на робоче місце мають володіти німецькою на рівні вільної розмовної. Тож ідеться про створення умов для залучення саме кваліфікованої робочої сили. Правда, питання стосовно знання німецької мови теж поки що дискутується: мовляв, чи така вже крайня нужда володіти нею будівельнику чи токарю?
Значно спростить працевлаштування передбачувана норма закону про те, що іноземним фахівцям для того, щоб приїхати в країну, не обов’язково мати заздалегідь підписаний трудовий договір з фірмою. Якщо людина має визнану у ФРН кваліфікацію і володіє німецькою, то вона може приїхати до ФРН і самотужки на місці шукати роботу. Щоправда, впродовж цього терміну вона не матиме права на одержання соціальної допомоги і повинна буде довести, що сама спроможна себе утримувати. Передбачається також, що влада ФРН має намір полегшити процедуру визнання зарубіжних дипломів та інших документів про вищу чи професійно-технічну освіту. І нарешті можливість легально працювати у Німеччині дає змогу одержати дуже привабливий соціальний пакет, а низка компаній навіть забезпечує трудових мігрантів житлом і харчуванням.
Тож чекати на бум трудової міграції, також і з України, після набуття чинності новим законом навряд чи є підстави. Принаймні одразу та негайно. Але в тих наполегливих, хто не так шукає для себе нової батьківщини, як можливості заробити більше грошей, щоб утримувати власні сім’ї, такий шанс буде. Однак підготуватися до його реалізації слід заздалегідь, і передусім з вивченням німецької, без якої у ФРН поріг роботодавця немає сенсу переступати.

Берлін.