На знімку: під час українських вечорниць у школі «Світлиця».

Українська школа «Світлиця» при соціально-культурній асоціації «Пліч-о-пліч», що в місті Касем, запросила гостей на свято вечорниць.

Відрадно, що прийшли також представники муніципалітету. Приємно вражені дійством, запевнили, що надаватимуть підтримку суботній школі та сприятимуть у проведенні українських свят.

За давньою народною традицією гостей зустрічала на порозі господиня «Світлиці» — директор школи Любов Піхо, котру знають як невтомного пропагандиста українських народних традицій на португальській землі. А суботня школа є острівцем української культури, всього рідного, без чого серце сумує на чужині.

На чільному місці у «Світлиці» — портрет Тараса Шевченка. Його подарував школі заслужений художник України Михайло Довгань, а до Португалії доставив активіст української громади Віталій Шевчук. Справжньою окрасою оселі стали ляльки-мотанки, виготовлені майстринею Оленою Лузяніною.

Гостей частували варениками, «соколиками». Діти читали вірші, співали, танцювали. Але що то за вечорниці без забав? Позмагатися у силі, майстерності і вправності запросили батьків учнів. І найпалкішими уболівальниками стали їхні дітки.

Спонсорську підтримку в проведенні дійства надала перекладач Марія Старченко. Захід благословив отець Матей. Здібності у чіткій організації проявила Тетяна Дашук.

Оксана МАКСИМИШИН-КОРАБЕЛЬ.

Фото Тетяни ЛУЗЯНІНОЇ.

Лісабон—Касем.

ДО РЕЧІ

Цими днями Тараса Шевченка вшановували не тільки в Україні й не тільки українці. До відзначення дня народження Шевченка приєдналися надзвичайні та повноважні посли 13 країн. Вони записали відео, де декламують уривки з його поезії своїми мовами. До акції долучились дипломати Канади, Естонії, Іспанії, Бельгії, Великої Британії, Румунії, Данії, Швеції, Молдови, Ірану, Литви, Франції та Словаччини.

Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко об’єднує народи» провів флешмоб, у якому взяли участь українські громади та наші диппредставництва. Там, де встановлено пам’ятники Тарасу Шевченку, наші співвітчизники робили пам’ятні фото. І звичайно, читали вірші Шевченка. Про нього згадували в Кенії та Йорданії, Іспанії та Греції, Німеччині та Чехії, Сполучених Штатах та Аргентині тощо. І найцінніше — вірші Шевченка читали в окупованому Росією Криму.