До нього ввійде 751 депутат, котрий представлятиме понад 512 мільйонів європейців. Вони багато в чому визначатимуть політику континенту на найближчі п’ять років.
Ці перегони стануть найбільшими транснаціональними виборами в історії. Від них частково залежить і європейське майбутнє України. І хоч останнім часом рівень інтересу та уваги до нашої країни у європейських державах дещо знизився, але підтримка з боку ЄС досі потужна. А якщо врахувати, що в ЄП балотуються представники парламентських партій ФРН, які про Україну все-таки не забувають, то їх обрання у Європарламент важливе не лише для Німеччини, яка має величезний вплив усередині ЄС.
Нині в ФРН тривають останні політичні бої за «взяття» ЄП. За даними проведеного 7—9 травня загальнонаціонального опитування, блок канцлера Ангели Меркель ХДС/ХСС може отримати на цих виборах 32 мандати. Його союзники у правлячій коаліції із Соціал-демократичної партії розраховують на 16 місць, «зелені» — на 19, популістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) — на 12, партії лівих і вільних демократів — на шість кожна.
Цікаво, що наприкінці минулого року соціологи прогнозували вищий результат для АдН — 16 мандатів і нижчий для ХДС/ХСС — 27. Та Ангела Меркель знову виявилася на висоті, зумівши переламати негативну для блоку тенденцію. І хоч обидві його партії — політичні важковаговики, вони ведуть боротьбу за кожен голос. Як, утім, і євроскептики та популісти, котрі останнім часом набувають дедалі більшої популярності. Хоч вони й постійно та непримиренно критикують ЄС, але щоразу ідуть на вибори.
У своїх передвиборних програмах усі претенденти на мандати ЄП мало чим відрізняються, приваблюючи виборців практично однаковими темами: майбутнє Європи на тлі соціально-економічного розвитку Німеччини, екологія, глобальне потепління, безпека, мігранти та Брекзит і можливі втрати від нього.
Німецькі експерти вважають цьогорічні вибори в Європарламент одними з найважливіших за останні десятиріччя. Передусім тому, що перед ним постають нові виклики, які доведеться «розкермовувати»: хвиля міграції, котра змушує кожну країну ЄС робити поправки у власній національній політиці, агресивна політика Росії, непередбачуваний президент США Трамп, фінансова стабільність, вихід із ЄС Великої Британії...
Крім того, за даними бага-тьох соціологічних опитувань, зменшилася популярність «кістяка» ЄП — Європейської народної партії та європейських соціалістів, які порівняно з 2014 роком вочевидь зазнають втрат на цих виборах. Якщо їм не вдасться створити коаліцію, то в ЄП відбудеться велике «переформатування», що може спричинити втрати й для України. Адже саме ці дві політичні сили — головні її адвокати в Європарламенті, котрі забезпечували доброзичливі імпульси його політиці щодо України. Особливо в питанні її підтримки у війні з Росією..
Кандидатами на посаду глави Європейської комісії від Європейської народної партії є представник від баварського ХСС Манфред Вебер, практично мало відомий у ФРН. Від Партії європейських соціалістів на цю посаду, але з меншими шансами на успіх, претендує кандидат від Нідерландів Франс Тиммерманс.
Утім, швидше за все, вони обидва не наберуть достатньої кількості голосів. Тож цілком імовірно, що глави держав і урядів запропонують нового кандидата. Подейкують, що новим головою ЄК уперше в історії може стати жінка.
Що стосується її кандидатури, то європейський політикум 14 травня заінтригував екс-прем’єр Італії Енріко Летта. За повідомленням агенції Affari Italiani, він заявив, що головою ЄК має стати Ангела Меркель. За його словами, «цю посаду має зайняти особистість, котру, по-перше, буде боятися Трамп, котру боятиметься Путін, і котра буде на одному рівні із Сі Цзіньпіном». Ангела Меркель може стати саме таким лідером, вважає екс-прем’єр Італії.
Чи це так, стане відомо 28 травня під час спеціального саміту лідерів ЄС, де вирішуватимуться кадрові питання і який анонсував глава Європейської Ради Дональд Туск.
Берлін.
Фото: dt.ua
