Єдиний в Україні музей лемківської культури діє у райцентрі Монастириська на Тернопільщині. Лемки, відірвані 70 років тому насильним переселенням від рідних Холмщини і Підляшшя (нині територія Польщі), свято бережуть своє коріння, традиції, говірку... Саме у цьому краї щороку відбувається фестиваль «Дзвони Лемківщини», тут відтворено лемківське село, облаштовано Ватряне поле.

У музеї багато стародруків ХVІІ—ХVІІІ століть, є давні образи. Скажімо, іконі Розп’яття — 150 літ. Представлено чимало молитовників, які переселенці вивозили за пазухою, бо заборонялося. Всілякими правдами і неправдами вивезли і зберегли церковну атрибутику. Вони дуже пишаються, що прийняли християнство ще 863-го — від Кирила і Мефодія. Храми на Лемківщині були переважно дерев’яні, макети 24 з них відтворено у музеї.

Цікавий побут лемків. Ось дерев’яне ліжко, оздоблене рослинним і тваринним орнаментом. Ночви, які, окрім прямого призначення, слугували ще й колискою. Була й польова колиска, яку брали на плечі і йшли в поле. У лемківських родинах виховувалося по 10—12 дітей. Є в музеї й терлиці, на яких терли льон, і ткацькі верстати. Костюми лемків дивовижної краси, прикрашені вишивкою, пацьорками (бісером), які вони запозичили у чехів. Жіночих багато, а ось чоловічий зберігся лише один. Є і дитячий костюм, який прислала лемкиня з Детройта (США). Він був родинною реліквією, але жінка вирішила подарувати його музеєві, щоб якомога більше людей могли побачити цю красу.

А ще лемки неперевершені різьбярі і музиканти. Їхні дерев’яні скульптури славилися колись в усьому Радянському Союзі. Особливо вдавалися фігурки тварин. Шкода, що нині цей вид мистецтва занепадає. Музикантів називали гудаками. Серед експонатів музею такі давні інструменти, як бубон, мандоліна, цимбали... Науковий працівник закладу Валентина Грабчак розповідає, що відвідувачів тут не бракує. У Монастириському районі кожен сьомий мешканець має лемківське коріння. У багатьох сім’ях збереглися лемківська говірка, пісні, традиції, вони передаються з покоління в покоління. У нинішньому глобалізованому світі лемки з усіх сил намагаються зберегти свою ідентичність. І їм це вдається. Якби всі українці так самовіддано робили це...

Тернопільська область.

Науковий працівник музею Валентина Грабчак годинами може розповідати про лемківську культуру.

Фото автора.