На перший погляд, далекий Ліван стає набагато ближчим, коли дізнаєшся, як багато спільних сторінок є у нашій історії. Але для сучасного прагматичного світу, мабуть, важливіше інше — як багато можливостей та перспектив для співпраці України та Лівану є в майбутньому. Про минуле, сучасне та майбутнє, про економічну співпрацю та культурні зв’язки йшлося під час інтерв’ю «Голосу України» з Надзвичайним та Повноважним Послом України 
в Лівані Ігорем Осташем (на знімку).

— Пане Ігорю, недоліком зовнішньої політики України часто називають те, що вона зосереджується переважно на країнах-сусідах, ЄС та Сполучених Штатах і натомість мало уваги приділяє країнам в інших регіонах, зокрема й на Близькому Сході. Чи згодні ви з цим твердженням?

— Я думаю, Україна повинна активно співпрацювати з близькосхідним регіоном, у якому, до речі, певною мірою вирішується майбутня доля і нашої країни, зокрема, на сирійському треку. Важливо, щоб Україна не стала розмінною монетою в переговорах щодо регулювання сирійської кризи.

Ліван уже довгий час відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні близькосхідної стабільності і є невід’ємною частиною регіональної безпекової архітектури. Україна постійно підтримує Ліван в питанні його територіальної цілісності. Й те саме ми відчуваємо з боку ліванської сторони. Наші двосторонні відносини «обпечені» порохом війни. Україна допомагала Лівану в рамках участі в Тимчасових силах ООН у Лівані на півдні країни. За п’ять з половиною років наші миротворці знешкодили більш як шість тисяч вибухонебезпечних предметів, сім тисяч мін та боєприпасів, надали гуманітарну медичну допомогу понад 10 тисячам осіб. Окрім того, долучилися до відновлення інфраструктури регіону та будівництва соціальних об’єктів: шкільних стадіонів, зрошувальної системи для місцевих аграрників.

Ліван і Україна пов’язані історично. Ми добре пам’ятаємо, що Ліван першим з арабських країн визнав незалежність України 1991 року. Ліван важливий для України з огляду на його географічну близькість, значний економічний та туристичний потенціал, тісні зв’язки з ринками Близького Сходу, безпосередній стосунок до найгостріших питань європейської безпеки сьогодення, серед яких чільне місце посідає російська агресія проти нашої держави.

Незважаючи не те, що Ліван є маленькою країною, сьогодні вона може зіграти вирішальну роль як основне вікно в арабський світ, а Україна, в свою чергу, може скористатися перевагами цього вікна й розширити зв’язки з арабським світом.

Останнім часом обсяг двосторонньої торгівлі збільшується

— Які шанси втрачає наша країна, не збільшуючи свою присутність і вплив у близькосхідному регіоні?

— Україна шукає альтернативні ринки для збуту товарів. Ліван є важливим партнером для розвитку торговельних відносин з близькосхідним регіоном та розширення економічних зв’язків з арабським світом і країнами Африки. Після підписання в 2014 р. і набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС Україна стала привабливим партнером для збільшення обсягу іноземних інвестицій та розширення торговельно-економічних відносин, що є додатковим стимулом для здійснення інвестицій в Україну для ліванських бізнесменів, які є активними на всіх напрямах.

За останні два роки спостерігається значне збільшення обсягу двосторонньої торгівлі — до півмільярда доларів США. Україна та Ліван мають вільну ринкову економіку, де бізнес відіграє ключову роль у забезпеченні її зростання. Тому безпосередні контакти між підприємствами України та Лівану є двигуном, який посилює розвиток економічного співробітництва між нашими державами. За останні два роки за сприяння посольства було проведено два бізнес-форуми в Лівані та одну бізнес-місію в Києві.

— Чи відчуваєте ви інтерес до співпраці з нашою державою з боку Лівану і в яких галузях?

— Звичайно, такий інтерес є. Україна зі своєю продукцією та технологіями виробництва розраховує стати привабливим торговельним партнером ліванських підприємців на ринку Лівану та Близького Сходу і Африки. Зокрема, Україна експортує до Лівану продукцію металургії, соняшникову олію, зерно, продукти харчування та інші товари, необхідні цій країні.

Ми жартуємо, що багато ліванських продуктів зроблено з українського борошна, української соняшникової олії; курятина й свійські тварини вирощуються на українських кормах; ліванські солодощі виготовляються з додаванням українських масла, волоського горіху та меду. Одне з найбільших підприємств Лівану — машинобудівний завод Staunch Machinery у Сайді — на 100% виготовляє свою продукцію з українського металу.

Ліванський бізнес приглядається до України з точки зору інвестиційних проектів. Станом на 31 грудня 2018 р. Ліван інвестував до України 22 млн дол. США. Найбільше інвестицій щорічно припадає на агропромисловий комплекс та нерухомість. Україна очікує на активне залучення ліванських інвестицій в інфраструктурні проекти, особливо ті, що мають стратегічний вимір.

Фестиваль мав великий розголос у місцевих ЗМІ

— А якщо говорити про культурну дипломатію. Цього року в Лівані відбувся фестиваль української культури, в якому взяли участь імениті й знані в Україні виконавці: Джамала, «Шпилясті кобзарі»?.. Як сприйняли цю подію? Чи головним глядачем стала українська діаспора?

— Фестиваль української культури мав дуже великий розголос у місцевих ЗМІ. Про нього говорили на телеканалах OTV, MTV Lebanon, Zahle TV, «Радіо Ліван». Заходи відбувалися на мистецьких та історичних майданчиках у містах Бейрут, Біблос, Захлє, Тріполі, Сайда. Ми організували мистецьку виставку наших сучасних художників «Україна від Трипілля до сьогодення» в Ліванській академії мистецтв. Як ви вже згадували, з концертами виступили українські гурти «Хорея Козацька» та «Шпилясті кобзарі».

Відбулася фотовиставка «Український Донбас» (очима українця та ліванця), на якій були представлені твори відомих фотохудожників, вашого колеги з «Голосу України» Олександра Клименка та професора Бассама Лахуда (Ліванський американський університет). Митці зафіксували аспекти мирного життя в українському Донбасі наприкінці 80-х років минулого століття і трагічну атмосферу сьогодення багатостраждального регіону, який потерпає від російської агресії.

У туристичній та історичній перлині Лівану Біблосі ми відкрили Український сквер, де тепер встановлено роботу нашого скульптора Михайла Горлового «Берегиня» та пам’ятний знак ліванського скульптора П’єра Карама відомому українському мандрівнику та письменнику Василю Григоровичу-Барському.

Окрім того, в рамках фестивалю відбувся Міжнародний форум, присвячений проблемі захисту прав кримських татар у Криму та кримськотатарська мистецька виставка «Зінжир. Ланки пам’яті» Р. Скибіна, що стала вшануванням пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Під час форуму українські та кримськотатарські пісні виконала переможниця пісенного конкурсу Євробачення Джамала. Цей захід також набув широкого розголосу в Лівані, його відвідали представники дипломатичного корпусу, політичних, ділових, освітянських, наукових, культурних кіл Лівану, місцевих ЗМІ, і, звичайно, українська громада.

— А як часто відбуваються подібні акції?

— Регулярно. Посольство спільно з організацією закордонних українців «Громада українців Лівану» постійно організовують заходи культурної дипломатії, щоб зміцнити позитивний імідж України в Лівані. Так, минулого року однією з найбільших подій став Український фестиваль в гірському містечку Дума. Він мав шалений успіх. Перебіг висвітлювали український телеканал «1+1» та ліванський телеканал «Tеlе Liban». Найбільш значною подією фестивалю став Український гала-концерт, на якому лунали українські й арабські пісні у виконанні етно-гурту «Онука», молодих українських співачок Валерії Хобот та Галини Приклонської. Я, до речі, теж став на деякий час співаком і взяв участь у тому концерті. Також ліванці почули виступ відомої української співачки Ілларії. Її пісні вразили глядачів. А Український концерт протягом року постійно транслювався на телеканалі «Tеlе Liban».

А під час цьогорічного фестивалю в Думі я трохи попрацював шеф-кухарем. Ми організували український гастрономічний тур за участі шефа Антуана ліванського телеканала «Tеlе Liban» і провели майстер-клас з приготування борщу. Звичайно, як завжди, був концерт. Українська співачка, актриса Київського театру ім. І. Франка Вікторія Васалатій зачарувала публіку своїм фантастичним голосом, виконавши пісні з репертуару Едіт Піаф та відомі українські хіти. Окрім того, в рамках фестивалю ми вручили дипломи випускникам курсів української мови, розпису і позолочення, вишивання хрестиком.

— Ви згадали про курси української. На початку року в посольстві відбулася презентація підручника з української мови для іноземців. У цій країні є інтерес до вивчення української мови?

— У Лівані з кожним роком спостерігається збільшення не лише інтересу, а й потреби у вивченні української мови. Передусім це пов’язано з тим, що значна кількість абітурієнтів з Лівану бажають отримати вищу освіту в Україні. Протягом останніх 30 років випускниками наших вишів стали майже 12000 ліванських студентів. Лише станом на сьогодні в Україні навчаються близько 1200 громадян Лівану. Посольство України регулярно бере участь в ліванських студентських орієнтаційних ярмарках, на яких представляє заклади вищої освіти України. Торік такий захід проходив у Тріполі, цього року — в Університеті Святого Духа в місті Каслік. Як показує досвід, наш стенд має найбільшу популярність у ліванської молоді. Особливо абітурієнти цікавляться спеціальностями у сфері медицини, фармації, менеджменту, права, філології тощо. Зауважу, що наразі ведеться робота стосовно створення в Лівані окремих культурних осередків з вивчення української мови. Так, на півночі Лівану, в містечку Дума, минулого навчального року проходили курси з викладання української мови для іноземців. Саме їх слухачам ми й вручили дипломи. Дуже сподіваємося, що найближчим часом почнуть функціонувати курси української мови для дітей у культурному центрі в Біблосі та Бейруті.

Про нашу громаду й Агатангела Кримського

— Чи велика українська громада в Лівані? Хто ці люди?

— Станом на сьогодні в Лівані офіційно проживають майже п’ять тисяч українських громадян. Переважно — це жінки, які одружилися з місцевими чоловіками і мають дітей, більшість яких, до речі, також є громадянами України. Тут функціонує громадська неурядова організація «Громада українців Лівану», яка активно залучається до проведення культурно-гуманітарних проектів посольства. Підтримуємо зв’язки з талановитими співвітчизниками, які постійно проживають у Лівані, зокрема, з піаністкою Тетяною Примак-Хурі та художницею Наталкою Дзядик-Хабіб.

Наша громада дуже активна, молода, творча. Не тільки цікавиться заходами, які організовує посольство, а й активно бере в них участь. Зокрема, долучилася до організації концерту видатної української оперної співачки, солістки Віденської опери, народної артистки України Вікторії Лук’янець, приурочений до дня народження відомої оперної діви українського походження Лідії Липковської, яка похована в Бейруті. Ми спільно відзначили День кримськотатарського прапора, 22-гу річницю Конституції України, відкрили в Думі Український культурний дім. І таких заходів у різних сферах — від кіно до футболу — було чимало. 

Але ми відчуваємо сильну підтримку не лише в культурній дипломатії. З початку проведення АТО/ООС на сході України наша громада на постійній основі проводить збір коштів і речей для бійців та їхніх родин. Посольство регулярно отримує від українців Лівану теплі речі, ліки, продукти, які передають на передову або у військові госпіталі. Так, на зібрані українською громадою кошти медикам АТО було передано бездротовий мобільний прилад ультразвукової діагностики для діагностування поранених бійців безпосередньо на передовій. Також відбулися збір і передача коштів на лікування тяжкопораненого українського військового та для реабілітації пораненого військового кухаря Олі Тарасевич, яка втратила ногу після ворожого обстрілу. 2018 року тут на оздоровлення приймали військовослужбовців — учасників АТО/ООС в рамках соціального мультимедійного проекту «Переможці» та Бейрутського марафону. Ми плануємо продовжувати працювати в цьому напрямі та здійснювати й надалі заходи з реабілітації наших бійців.

— Кілька років тому в Лівані було видано «Бейрутські оповідання» Агатангела Кримського арабською мовою. Як тут сприйняли цю роботу?

— Презентація відбулася ще 2017 року і була приурочена до 120-річчя українського видання цього твору. Як відомо, Агатангел Кримський — видатний український вчений, сходознавець, письменник, перекладач —присвятив своє життя дослідженню

Близького Сходу. А його знайомство зі Сходом почалося з Лівану, де письменник жив з жовтня 1896 р. по травень 1898 р., головним чином в Бейруті та гірському містечку Шуейр. Він мешкав у ліванській сім’ї, працював у рукописних сховищах та бібліотеках, зібрав багатий матеріал про звичаї, традиції і побут ліванців, особливості арабської мови в цьому регіоні. Його листування з рідними лягло в основу книги «Бейрутські оповідання», а саме перебування на ліванських землях надихнуло вченого на написання бейрутського циклу віршів «Пальмове гілля». Пізніше кримський татарин Агатангел Кримський зазнав репресій від комуністичного режиму, помер в ув’язненні, а вже за кілька років по його смерті почалися масові репресії проти кримських татар у Криму.

Книга «Бейрутські оповідання» є актуальною для сьогодення, особливо для України та Лівану. Ця робота написана в жанрі «щоденника сторонньої людини», що вперше відкрила українському читачеві життя цього близькосхідного регіону. Читаючи «Бейрутські оповідання», поринаєш у бейрутське життя кінця XIX ст., відчуваєш усі перипетії близькосхідної політичної боротьби того часу. Автор скрупульозно описує складні міжконфесійні взаємини, деталі міського побуту бейрутян. Слід зазначити, що історія Лівану тісно пов’язана з нашою історією та історією кримських татар. Тепер ліванці мають можливість прочитати про культуру свого народу і краю рідною мовою. Як на мене, цей проект зробив значний внесок у збагачення культурної спадщини ліванського народу і зміцнення відносин між Україною і Ліваном.

Також за сприяння посольства України та української громади 22 червня 2019 р. у муніципалітеті ліванського міста Шуейр відбулося відкриття музейної експозиції А. Кримського. Експозиція включила частину його листів з Лівану до рідних в Україні та фотоматеріали про перебування науковця у Шуейрі, які згодом стануть основою для майбутнього музею.

Я також хочу звернути увагу, що протягом останніх років за підтримки посольства та української громади вийшли книги арабською мовою в перекладі І. Раефа «Зів’яле листя» І. Франка, «Короткий курс історії України» О. Палія, а також Українсько-арабський словник (упорядники Ю. Кочержинський, А. Субх). Окремо зупинюся на «Короткому курсі історії України», що є першою публікацією історії України арабською мовою на Близькому Сході, яке розповідає про історію нашого народу від найдавніших часів до бурхливих подій Революції Гідності, анексії Криму та російської агресії на Донбасі. Презентація книги відбувалася в рамках 62-го Міжнародного арабського книжкового ярмарку в Бейруті під патронатом Прем’єр-міністра Лівану С. Харірі.

Наразі триває робота над перекладом бейрутського циклу віршів «Пальмове гілля» Кримського арабською мовою, а також над перекладом книги «Український Ліван» мого авторства. Ця книга розповідає про знамениті постаті України та Лівану, які зробили значний внесок у розвиток двосторонніх відносин у сфері культури, науки, мистецтва тощо, а також розкриває спільні сторінки історії, починаючи з IV століття по сьогодні.

Інтерв’ю підготувала Наталя ФІЛІПЧУК.