Делегати домовилися стосовно ключових моментів — посилення глобальної відповіді на зміну клімату та обмеження обсягів шкідливих викидів. Щоправда, на добровільній основі, адже питання — як карати за небезпечні для довкілля випари — на державному рівні залишилося відкритим.
Усі країни повинні повідомити про свої нові кліматичні обіцянки до наступної конференції в Глазго в 2020 році. Також держави мають подолати розрив між тим, що наука вважає необхідним для уникнення небезпечних змін клімату, та теперішнім станом клімату.
Таким чином, учасники зустрічі підтвердили ухвалений раніше, під час Паризького кліматичного саміту, план дій. Підтримуваний Європейським Союзом і малими острівними державами поштовх до більш високих амбіцій, зокрема, створення міжнародного фонду для боротьби з наслідками кліматичних змін, що вже сталися, було відкинуто низкою країн, включаючи США, Бразилію, Індію та Китай.
Генсек ООН Антоніу Гутерреш підсумками конференції не задоволений. «Я розчарований результатами конференції ООН зі зміни клімату. Міжнародна спільнота змарнувала чудову можливість продемонструвати зростання прагнення до зменшення наслідків кліматичних змін, адаптації та фінансування боротьби з кліматичною кризою. Але ми не маємо здаватися. І я не здамся», — написав він у Твіттері.
Критикують відсутність конкретних домовленостей за результатами саміту й науковці та прихильники захисту клімату. Зокрема, як пише DW, речник міжнародної екологічної організації Greenpeace заявив, що «конференція стала нападом на серце Паризької угоди». Її результати зраджують усіх людей, які давно страждають від наслідків кліматичної кризи та закликають до швидкого прогресу, наголосив він.
У Всесвітньому фонді дикої природи (WWF) охарактеризували рішення учасників COP25, як «моторошний помилковий старт» у вирішальному 2020 році. Тепер важливо, щоб Євросоюз значно збільшив свій внесок у захист клімату та дозволив «іскрі запалити інших», заявив директор WWF з кліматичних питань Міхаель Шефер.
