Це — результат «неформального компромісу» між нижньою (Сеймом) та верхньою (Сенатом) палатами парламенту. Полягав він у тому, що контрольований опозицією Сенат не тримав закону про особливі принципи організації всенародних виборів президента РП у 2020 році на розгляді впродовж визначеного регламентом максимального терміну (місяця) та погодився на кореспонденційну (як додаткову, окрім традиційної) форму голосування.

Натомість Сейм, де має більшість правляча партія, прийняв поправки опозиції, погодившись, що в оголошеному маршалком «календарі виборів» буде передбачено час на реєстрацію нових кандидатів у президенти. Це уможливило зміну кандидата опозиційної Громадянської коаліції (ГК).

Тим часом, згідно з опитуваннями, проведеними нещодавно компанією IBRiS, 56,6 відсотка поляків чітко висловлювали бажання взяти участь у виборах 28 червня. Станом на сьогодні всі соціологічні опитування підтверджують, що фаворитом перегонів залишається чинний президент Анджей Дуда (із 43,1%), як і те, що остаточного переможця буде визначено в другому турі (12 липня), до якого, згідно з дослідженнями електоральних симпатій, виходить також кандидат ГК Рафал Тшасковський. Учора він уже пройшов реєстрацію і, замість необхідних 100 тисяч підписів на свою підтримку, зібрав понад 1,6 млн упродовж п’яти днів.

У десяти зареєстрованих кандидатів залишається лише два з половиною тижні на проведення передвиборної кампанії, аби схилити на свою сторону тих поляків, котрі ще або не визначились, або висловлюють небажання йти до виборчих урн. Ключовим питанням залишається: що буде більш переконливим у їхній риториці, аби схилити на свій бік виборця?

Р. Тшасковський презентував головне гасло своєї кампанії — «Сильний президент, спільна Польща», що є відповіддю на настрої поляків, які втомилися «від поділів, скандалів, взаємних звинувачень та ослаблення позицій Польщі в ЄС».

Програма А. Дуди, за оцінками його прихильників, приваблива тим, що «пропонує бачення прогресивної, амбітної та сучасної Польщі, яка водночас базується на традиційних родинних та християнських цінностях». Натомість політологи вважають, що кандидат від правлячої партії, заручившись підтримкою її більшості в Сеймі, агітуватиме виборців також за допомогою нових «соціальних програм», прикладом яких є, зокрема, «туристичні бони» — по 500 злотих (понад 3000 гривень) на кожну дитину в сім’ї на літній відпочинок на території країни.

Тим часом у Сенаті заявили, що «не вписуватимуться у передвиборчі обіцянки

А. Дуди чи будь-якого іншого кандидата».