Рафал Тшасковський. Анджей Дуда.

Прогнози політологів і соціологів підтвердились — жоден із кандидатів не здобув необхідної підтримки виборців, аби посісти посаду глави держави на наступні п’ять років. Попереду другий тур голосування, який відбудеться 12 липня.

Фаворит, висуванець правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) Анджей Дуда, який від початку перегонів незмінно утримував позицію лідера, отримав 43,5% голосів. Його головному суперникові Рафалу Тшасковському, який провів у ролі кандидата в президенти від опозиційної Громадянської коаліції (ГК) найкоротшу двотижневу кампанію, свою підтримку продемонстрували 30,36% виборців. Між ними й точитиметься впродовж найближчих двох тижнів вирішальна битва за симпатії поляків, адже в другому турі кожен голос матиме особливо вагоме значення.

Передусім кандидати шукатимуть підтримки на електоральних полях інших учасників перегонів. Зокрема, незалежного кандидата Шимона Головні, який посів почесне третє місце з результатом 13,87%, та кандидата крайньо правої «Конфедерації» Кшиштофа Босака, який з 6,78% опинився на четвертій сходинці. Одразу ж після завершення режиму виборчої тиші в спеціальному комюніке «Конфедерація» недвозначно заявила, що офіційно «не підтримає жодного з кандидатів», та закликала своїх симпатиків голосувати на свій розсуд. Натомість К. Босак наголосив, що агітуватиме проти обох.

Проте це не завадило А. Дуді та Р. Тшасковському в рамках так званого виборчого вечора, який провели штаби кандидатів, вказати на подібність певних елементів їхніх передвиборчих програм з постулатами кандидата К. Босака. Втім, це загравання може мати для обох і зворотній ефект, про що свідчить хвиля мемів та обурення і критики в соцмережах.

Резерви можна буде спробувати почерпнути також шляхом мобілізації співвітчизників до більш активного голосування. Хоча явка на цих виборах сягнула 64,51%, ставши найвищою після 1995-го не тільки для президентських перегонів, а й для всіх видів виборів, які проводились у Польщі в останні роки. Наскільки вдасться підняти цю планку і чи зможуть А. Дуда та Р. Тшасковський привести до урн більше поляків, ніж  Александр Квасневський та Лех Валенса в 1995-му, коли явка становила 64,7% у першому турі та 68,23% — у другому, поки що невідомо.

Не слід забувати, що вибори проходитимуть, попри специфіку епідеміологічної ситуації, спричиненої COVID-19, у розпал літнього відпочинкового сезону.

Тим часом соціологи, як то кажуть, по гарячому сліду вже провели перші «заміри», на підставі яких пропонують прогнози щодо результатів вирішального двобою. Згідно з опитуваннями фірми Kantar, невелика перевага у чинного господаря президентського палацу — 45,4% проти 44,7%. Проте аж 9,9% опитаних заявили, що «не знають» або «ще не визначилися», кому віддати свій голос.

Довідково

Голосування уперше проходило за змішаною формою — традиційно (на дільницях) і кореспонденційно. З понад 30 мільйонів внесених до списку виборців громадян країни кореспонденційну форму обрали майже 536 тисяч осіб, яким було відправлено «виборчі пакети». Повернулися 483 898 «пакетів», з яких 21 316 не відповідали встановленим критеріям. Натомість із понад 19 мільйонів бюлетенів, що були вийняті з урн, недійсними визнано 3 100. Як повідомили в ДВК, загалом дійсними визнано 99,7%, а недійсними, з різних причин, 0,3% «відданих голосів».