Його суперник Рафал Тшасковський заручився підтримкою 48,79%.

Явка становила 68,12%, ставши найвищою для всіх виборів, які відбувались у Польщі в ХХІ столітті. Вона була на 3,61% вища, ніж у цьогорічному першому турі (64,51%), але все-таки не дотягнулась до рекордної позначки 68,23%, що була зареєстрована в 1995 році — в другому турі президентських виборів і, як з’ясувалося, надалі залишатиметься найвищою в історії новітньої Польщі.

Проте політологи вважають, що ця висока явка не дає підстав для радості. Аналітики з Ibris звертають увагу, «до якого рівня конфронтації було доведене суспільство, аби досягти цього результату». Те, що майже 70% поляків пішли до урн, не було «ані заслугою «позитивної кампанії» кандидатів, ані ознакою почуття відповідальності виборців за державу» — «до урн людей привів страх». На думку експертів Ibris, ключове значення також мала «легкість вибору» — «або чорне, або біле». Не треба було нюансів. Казковий, епічний вибір, остання битва» — кожен кандидат асоціювався з конкретними рисами і цінностями, а також «до певної міри був уособленням конкретної Польщі».

Політологи назвали цю перемогу «в межах статистичної похибки». Одразу ж після закриття виборчих дільниць, за даними екзит-полу Ipsos на замовлення каналів TVN, Polsat i TVP, перевага чинного президента становила 0,8%. Опублікований соціологічний результат 50,4% Анджей Дуда оголосив як свою перемогу. Рафал Тша-

сковський (49,6%) розпочав виборчий вечір у своєму штабі словами: «абсолютно переконаний, що після підрахунку всіх голосів» перевага буде на його боці. Проте опівночі за польським часом з’явилися результати так званих лейт-полів Ipsos для TVN, Polsat i TVP, за якими перевага нинішнього господаря президентського палацу дещо зросла (до 2%), і рахунок став 51:49 (%). За оцінками одних соціологів, він все ще залишався у межах статистичної похибки, натомість автори дослідження стверджували, що це вже більше «за передбачену можливу похибку».

При цьому більшість політологів одразу назвала результати екзит-полів «де-факто переобранням А. Дуди», прогнозуючи, що його перевага буде збільшуватися, оскільки «діючий президент зумів активізувати виборчі резерви в селах і районних містечках». Водночас штабові Р. Тшасковського вказали на помилку, якої той припустився упродовж вирішальних двох тижнів передвиборчої кампанії, «представляючи ці вибори як плебісцит щодо оцінки партії влади «Право і справедливість». З результатів голосування можна зробити висновок, що виявилося «трошки більше тих виборців, котрі віддають перевагу ПіС з її недоліками, ніж тих, котрі віддають перевагу Громадянській платформі (партія Р. Тшасковського. — Ред.) з її перевагами».

За даними ДВК, переможець перегонів А. Дуда виграв у 6, а його конкурент Р. Тшасковський — у 10 воєводствах країни. Чинний президент виграв у сільській місцевості (63,2%). Натомість опозиційний кандидат здобув перевагу у малих, середніх і великих містах, причому найбільшою довірою Р. Тшасковський користувався у містах з населенням понад півмільйона жителів (66,5%). За висновками соціологів, його підтримали більшість власників фірм і клерків, тоді як селяни, робітники і пенсіонери голосували головно за А. Дуду. Політологи одностайні в тому, що перемогу А. Дуди в другому турі забезпечила величезна підтримка діючого уряду, зокрема у вигляді численних соціальних програм, а також безпрецедентна підтримка державних ЗМІ.

Ще до офіційного оголошення результатів на адресу А. Дуди почали надходити вітання з перемогою від зарубіжних політиків. Одним із перших, за посередництвом Твіттеру, це зробив Володимир Зеленський. «Разом ми сильніші!» — написав він, запросивши главу Польської держави «відвідати Україну з візитом для продовження плідної співпраці».

Фото зі сторінки А. Дуди в Фейсбуці.