Так само як це свого часу було під час бурхливих подій на київському Майдані.

Варшава відновила нормальний режим роботи своїх консульських представництв у Республіці Білорусь, які видаватимуть візи за спрощеною і прискореною процедурою всім білорусам. Це лише один із прикладів рішень, прийнятих прем’єр-міністром. Варто згадати, що раніше візи могли отримувати лише ті громадяни РБ, «котрі їхали до Польщі зі службовою чи гуманітарною метою», — наголосив шеф канцелярії голови Ради міністрів РП.

У своїх діях глава уряду Матеуш Моравецький заручився підтримкою представників усіх політичних сил, які мають фракції та групи в польському парламенті. В результаті спільної наради досягнуто компромісу, що «Польща і її уряд, разом із опозицією, зобов’язані дбати про польські інтереси», що означає, зокрема, заходи, спрямовані на те, щоб «за східним кордоном була суверенна держава». Відтепер зустрічі з опозицією відбуватимуться «так довго, як цього вимагатиме ситуація в Білорусі», кожних 7—10 днів. Учасники наради домовились провести з цього питання найближчим часом понадпартійну зустріч польських євродепутатів від різних фракцій ЄП. Впродовж найближчих днів уряд представить «календар заходів Польщі щодо допомоги Білорусі».

В анонсованому минулого тижня попередньому плані польської урядової допомоги для Білорусі йшлося про виділення 50 мільйонів злотих, зокрема, на підтримку репресованих — звільнених з роботи, побитих і потерпілих, а також на стипендіальні програми для студентів і науковців, яких білоруський режим усуватиме з вишів. Це будуть додаткові гроші, які доповнять ті асигнування, що їх Варшава призначала на різноманітні білоруські програми ще до поствиборчих подій серпня 2020 р., наприклад на телебачення «Белсат».

На урядовому рівні Варшава, яка, нагадаємо, виступила ініціатором скликання Європейської Ради (засідання відбулося минулого тижня) з «білоруського питання», постійно контактує в цій справі у рамках Вишеградської групи, Веймарського трикутника та з керівництвом країн Балтії. Серед питань, які обговорюються, не лише реакція на події, а й «запровадження санкцій у європейському форматі». Варшава наполягатиме, щоб «вони були серйозні й щоб серйозно сприймалися А. Лукашенком», тому, на її думку, «20 чи 30 осіб, які мали б отримати заборону в’їзду на територію ЄС, це однозначно замало».

За даними уряду, дотепер кілька десятків «сильно потерпілих (брутально побитих і тортурованих міліцією, ОМОНом) білорусів, отримали допомогу на території Польщі», а Мінохорони здоров’я одержало рекомендацію підготувати шпитальну базу для потреб розміщення осіб «з-за східного кордону».

Акції на підтримку білоруських протестувальників від самого початку відбуваються у різних містах Польщі. З часом вони почали набирати форми організації матеріальної допомоги. Зокрема, у Варшаві Ініціатива «Вільна Варшава для Вільної Білорусі» та «Білоруський дім» розпочали в середу «акцію солідарної допомоги». В різних місцях польської столиці розміщено її рекламні матеріали, на яких є QR-коди сайтів Фонду «Допомога для Білорусі», а зібрані в такий спосіб кошти мають бути призначені на реабілітацію потерпілих та медичні засоби.