Причому не лише на рівні національного законодавства. Після нашумілого блокування акаунтів Дональда Трампа у Твіттері та Інстаграмі, на Фейсбуці й на Ютубі, офіційна Варшава заявила, що ставить собі за пріоритет захист свободи слова в соціальних мережах.
У пості у Фейсбуці прем’єр-міністр Матеуш Моравецький підкреслив, що в Польщі «з великим занепокоєнням дивляться на будь-які спроби обмеження свободи», бо майже 50 років поляки жили в країні, де діяла цензура, а «Великий Брат диктував, як маємо жити, що думати і відчувати — а чого думати, говорити і писати не маємо права». Втім, віддавши належне свободі слова, через відсутність регулювань в Інтернеті, М. Моравецький звернув увагу, що вона має не лише позитивні наслідки. Серед негативних прем’єр назвав поступове домінування у цій сфері великих, транснаціональних корпорацій, «багатших і могутніших від багатьох держав», які почали не просто розглядати активність людей в Інтернеті як джерело прибутків та посилення своєї глобальної домінації, а й «визначати на свій розсуд політкоректність» користувачів.
«Власники соціальних порталів не можуть діяти за межами права. Зробимо все, аби окреслити рамки функціонування Фейсбуку, Твіттеру, Інстаграму та інших подібних платформ», — запевнив очільник польського уряду у Фейсбуці й оголосив про початок роботи над створенням регулювань, які унеможливлять цензуру. В розвиток обіцянок прем’єра міністр юстиції Польщі вже пообіцяв розробити відповідний проект закону. Проте, за даними газети «Жечпосполіта», яка посилається на джерела в уряді, Моравецький активно просуватиме врегулювання цього питання на рівні Європейського Союзу, бо без узгодження з Брюсселем національні регулювання у цій сфері не мають сенсу. В польських урядових колах переконані в ефективності М. Моравецького на євросоюзівському рівні, наводячи як приклад його виграш у питанні недопущення до впровадження залежності доступу до фондів ЄС від дотримання принципу верховенства права країнами-членами.
Водночас не можна не зауважити, що момент для просування ініціативи польського прем’єра видався напрочуд сприятливий. Адже в середині грудня 2020 року Єврокомісія представила два проекти регулювань. «Акт про цифрові послуги» (Digital Services Act — DSA) стосується більше соціального виміру, натомість «Правовий акт про цифрові ринки» (Digital Markets Act — DMA) більш економічний — стосується фірм із ринковою вартістю 65 млрд євро, діяльність яких поширюється щонайменше на три країни ЄС, а річний обіг у Європі перевищує 6,5 млрд євро впродовж останніх трьох років. Серед ключових положень цих проектів є, зокрема, встановлення для американських IT-компаній, які не дотримуватимуться євросоюзівського законодавства, покарання у вигляді штрафу у розмірі 10% річного обороту.
