Прем’єр-міністр Бойко Борисов у Фейсбуці написав: «76 років тому так званий «Народний суд», який не був ні народним, ні судом, розпочато один із найгнітючіших процесів у нашій історії. Нелегітимний, примітивний і політично контрольований, він фізично ліквідував еліту нації».
Президент особливо наголосив, що, на жаль, у країні ще існує думка, що цей злочинний акт був «необхідним і неминучим правосуддям». Усе ще є політики, які надто несміливо говорять на цю тему, хоча претендують бути демократами. «Тому я радий, що наші зусилля принесли результати, і десятикласники вже вивчають історію комунізму в Болгарії і його злочинів. Тільки об’єктивні знання можуть дати потрібні уроки для майбутнього. Сьогодні наша країна є шановним членом ЄС — гарантом дотримання прав людини й демократичних засад». Він зазначив, що людські життя — найболючіші втрати. Однак і економічні збитки, що їх комуністи залишили в спадок, доводиться виправляти й донині.
Болгарські ЗМІ нагадують, що за рішенням так званого «Народного суду» в ніч із 1 на 2 лютого 1945 року в країні почали розстрілювати «ворогів народу». Таке розпорядження ухвалили керівники комуністичного режиму, який був встановлений у країні після так званого визволення Болгарії. До числа «ворогів народу» віднесли міністрів царського уряду, депутатів ХХV скликання Народних зборів, вищих священнослужителів і військовослужбовців, видних громадських діячів, причетних до болгарської політики в період з 1941-го по 9 вересня 1944 року. За період із грудня 1944-го по квітень 1945 року так званий «Народний суд» розглянув нашвидкуруч сфабриковані справи проти 11 000 осіб у рамках 135 процесів. З них лише близько 2000 чоловік було виправдано, але обмежено в правах. А до смертної кари засудили 2730 осіб. Деякі з цих вироків видавалися вже заднім числом після реального знищення політичних супротивників. Так комуністичний режим уже тоді намагався виправдати «зведення рахунків», що почалося після 9 вересня. Дітей розстріляних тривалий час позбавляли права на отримання вищої освіти й не допускали до державної служби.
Болгарські історики стверджують, що дотепер невідомі точні цифри розстріляних чи замучених у концтаборах громадян. Бо комуністичний режим зробив усе, щоб приховати сліди злочинів проти свого народу. Але пам’ять людей старшого покоління досі зберегла той жах, який чинився на вулицях міст країни. 93-річній інженер Костадин Папазов, який помер торік, розповідав мені, що після вересня 1944 року за доносом сусідів людину могли розстріляти просто на вулиці. І він ще хлопчиком не раз бачив таку картину.
1 лютого до меморіалу в центрі Софії, де на стелі викарбовано імена всіх відомих жертв, поклали живі квіти.
