В цьому місці 1940 року за наказом політбюро ЦК ВКП(б) було розстріляно представників еліти ІІ Речі Посполитої. В історію цей розстріл увійшов під назвою Катинський злочин.

Упродовж одинадцяти років причини падіння президентського Ту-154М залишаються темою публічної дискусії, незважаючи на те, що офіційні розслідування не виявили жодних технічних неполадок чи порушень у роботі літака. З’являлися також різноманітні теорії змови. Жодна з них не знайшла свого підтвердження. Проте в день річниці державний телеканал включив до програми відеоматеріал, наданий так званою смоленською підкомісією, тобто підкомісією з питань повторного вивчення причин Смоленської катастрофи на чолі з колишнім міністром оборони Антонієм Мацеревичем.

Фактично глядач не побачив нічого нового. Незмінною залишалась головна теза: катастрофу президентського борту спричинили два вибухи — в лівому крилі та центроплані. Черговим призвідником катастрофи в фільмі називають цілеспрямовані дії російських контролерів з вежі летовища «Смоленськ-Північний». Нагадаємо, що на початку квітня 2017 року польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів з «несвідомого доведення до катастрофи» на «свідоме» доведення ними екіпажу президентського літака Ту-154М до авіакатастрофи.

Найбільше емоцій і бурхливе обговорення в суспільстві після трансляції фільму викликав фрагмент, який показує момент за мить до зіткнення Ту-154М із землею. Глядачі могли почути крики пасажирів. Зокрема, Барбара Новацька (політик Громадянської коаліції) — дочка загиблої в катастрофі 10 квітня 2010 року Ізабели Яруги-Новацької назвала вміщення цього фрагменту в стрічці «підлістю» стосовно рідних і близьких жертв Смоленської трагедії.

Мацей Лясек (у 2010—2011 рр. заступник голови Польської державної комісії з питань вивчення катастрофи) назвав фільм пропагандистським. Укотре полемізуючи зі смоленською підкомісією М. Лясек (нині депутат польського парламенту від опозиційної Громадянської коаліції) заперечує її тезу щодо вибухів. При цьому він наголошує, що причиною була ціла серія фатальних помилок, підтверджена записами на реєстраторах, зокрема, «відсутність реакції екіпажу на сигнал «pull-up» (піднятися вверх), сходження нижче мінімальної висоти за видимості, що була вп’ятеро нижчою за допустиму, а також запізніле намагання вийти на друге коло. «Це факти», — резюмує М. Лясек і запитує прем’єра, МЗС, міноборони і прокуратуру: «Якою буде їхня реакція «на абсурдні закиди, котрі ставить державна інституція (підкомісія працює в рамках міноборони. — Ред.), та чи підтвердить глава польського уряду, що це офіційна позиція Польщі?»

Проте більшою проблемою для підкомісії є зневіра в результативності її роботи з боку представників правлячої партії та згодних з нею родичів загиблих. Вони домагаються проведення аудиту діяльності смоленської підкомісії та обурюються, що після багатьох років діяльності керівник комісії надалі продовжує обіцяти опублікувати звіт про її роботу «незабаром».