У Приштині після перемовин з в. о. президента Косово Весою Османі він закликав політиків усі проблеми у відносинах між народами й державами вирішувати з більшою політичною чесністю, ніж це було дотепер. Насамперед це побажання він адресував лідерам Косово й Сербії, які, на його думку, повинні продовжувати діалог з більшою щирістю. І прагнути до неї, незважаючи на те, що влада Приштини готується подати позов проти Сербії в міжнародний суд наприкінці 2022 року.

У Белграді Борут Пахор мав тривалу бесіду з президентом Сербії Александром Вучичем. Після переговорів президенти провели спільну прес-конференцію, на якій лідер Словенії висловив думку, що Європейський Союз повинен продемонструвати новіші, свіжіші ідеї стосовно його розширення. І зазначив, що прийом до ЄС усіх країн Західних Балкан має геополітичну важливість і це має бути виконано якнайшвидше. «Було б здорово, якби більш-менш в один і той самий час усі країни Західних Балкан ввійшли до ЄС», - заявив Борут Пахор. І звернувся до керівників ЄС із пропозицією: питання про майбутнє членство країн Західних Балкан перенести на «значиміші позиції у порядку денному Брюсселя». Він переконаний, що прийом держав цього регіону до європейського співтовариства забезпечить мир і стабільність не тільки в регіоні, а й на континенті. Адже «кордони більше не матимуть такого значення, як зараз, і націоналізм втратить свою привабливість».

Розширення ЄС, яке повинне охопити всі держави Західних Балкан, дуже важливе для збереження миру й безпеки, а також зростання добробуту людей, які живуть і працюють у цьому регіоні, - цитують думку президента Словенії багато видань Словенії, Сербії, Хорватії, Болгарії і Чорногорії.

У своєму виступі перед журналістами президент Сербії наголосив, що косовське питання потрібно розв'язати за допомогою компромісу. Він зазначив, що цей «заморожений конфлікт» не можна вважати хорошим виходом зі становища, бо в будь-який момент він може «розморозитися» і спровокує нове загострення. За його словами, «кожні п'ять років один з конфліктів розморожується, і все завершується сотнями й тисячами загиблих. Ми не хочемо цього!» Вучич запевнив, що Сербія готова до врегулювання проблеми в регіоні «на засадах дотримання міжнародного права й на міцному юридичному фундаменті». Він знову обвинуватив західні держави в «брутальному лицемірстві» й «безпринципності», яких вони дотримувалися за необхідності в питанні про непорушність кордонів. І нагадав, що деякі країни Заходу раніше змінювали кордони Сербії, попередньо розбомбивши її без санкції ООН.

«Проте, Сербія дотримуватиметься реальних принципів - як вона не визнала, що Крим є частиною Росії, так вона не визнає сецесії, які відбуваються повсюдно. Ми - на європейському шляху. В нас не завжди ідеальні відносини із Заходом, але все-таки це кращий шлях для Сербії», - наголосив Александр Вучич.