Так, днями в ЗМІ Великопольського воєводства з’явилася інформація про напад на групу українців агресивного молодика в Познані. Інформацію активно поширили в соцмережах. За даними міського управління поліції, постраждали двоє наших краян, один із побитих молодиком знепритомнів. Потерпілі дали свідчення у прокуратурі, яка відкрила провадження за статтею про «зневажання на ґрунті національної ненависті». Зловмисника не заарештували, але рішенням суду його зобов’язали п’ять разів на тиждень відмічатися у поліційному відділку. Прокуратура готує матеріали до передачі до суду, обвинувачення висувається за двома статтями, на підставі яких нападникові загрожує до трьох років позбавлення волі.

Свого часу «Голос України» також описував окремі найбільш кричущі такого роду факти.

В абсолютній більшості їх радше можна віднести до конфліктів на побутовому рівні, однак не можна не визнати, що навіть побутові перепалки набувають національного забарвлення. А все через хвилю ненависті, яка цілеспрямовано поширюється у соціальних мережах «фабриками тролів» і є інструментом гібридної війни.

Проте були й яскраво виражені демонстративні атаки на національному ґрунті, як от напад націоналістів на релігійну ходу української меншини в Перемишлі в 2016 році. Учасників цього організованого групового нападу суд через чотири роки покарав штрафами та громадськими роботами. Такий вирок суду тодішній голова об’єднання українців у Польщі Петро Тима назвав «дуже м’яким з огляду на організований характер нападу» та «відсутність розкаяння у більшості обвинувачених». За словами Петра Тими, предметом розслідування мав бути не лише сам напад, а й те, що до нього призвело — «хто запустив цю спіраль ненависті та брав участь у підігріванні атмосфери». На його переконання, лінія захисту й свідчення зловмисників-виконавців цього нападу «показали, наскільки сильно пости в Інтернеті та висловлювання частини місцевих націоналістичних лідерів, які стали депутатами місцевого рівня, впливають на такого роду людей».

Водночас соціологічні дані, що відображають ставлення поляків до українців, які дедалі частіше отримують дозволи на постійне працевлаштування і проживання у Польщі, вселяють оптимізм. Наприклад, результати опитування, проведеного Intelligence Team в Havas Media Group показали, що про своє негативне ставлення до українців заявляють 12% респондентів. Натомість 52% задекларували, що ставляться «з симпатією», а ще 36% — «байдуже». Найбільш толерантне ставлення характерне для людей старшого віку, особливо 55+, а найменшу толерантність до представників українського народу проявляють 18—24-річні респонденти. Для більшості поляків присутні на їхньому ринку праці українці «не становлять якихось особливих проблем». Близько 60% вважають, що ставлення місцевих до українців, котрі працюють у Польщі, має бути більш позитивним, а понад 65% респондентів заявили, що їм «не подобається вороже ставлення деяких поляків до працівників з України».