Вони попросили задовольнити прохання їхнього клієнта й дозволити йому до поновлення розгляду справи знаходитися під домашнім арештом у Словенії. Мовляв, їхньому підзахисному, який не вважає себе воєнним злочинцем, дуже важко фізично й морально перебувати у в’язниці Гааги.
ЗМІ Словенії, які повідомили про це прохання, кинулися по подробиці й роз’яснення до міністерства закордонних справ. Але міністр Анже Логар відмовився коментувати цю інформацію, пояснивши, що його відомство не отримувало жодних запитів із Гааги.
Адже для суду гарантій адвокатів і самого Тачі, що він не спробує втекти з-під домашнього арешту в Словенії, замало. Влада Любляни, якщо вона погодиться виконати прохання екс-президента Косово, також повинна гарантувати, що підсудний буде під надійною охороною, що унеможливить будь-які його спроби хоча б на кілька хвилин опинитися на волі.
У занадто вже тяжких гріхах обвинувачують одного із засновників і командирів Армії визволення Косово. За інформацією колишнього прокурора Гаазького трибуналу Карли дель Понте, Тачі під час бойових дій проти Югославії якщо не організовував, то щонайменше заплющував очі на викрадення сербів, у яких вирізали органи й переправляли їх до різних клінік Європи для пересадження тяжкохворим. Принаймні доведено, що Тачі мав контакти з лікарнями, які займаються трансплантацією нирок та інших органів.
Недарма в липні 1997 року Хашим Тачі був засуджений югославським судом до 10 років в’язниці за терористичну діяльність. А через те, що дотягнутися до нього Белград уже не міг, у 1998-му оголосив Тачі в міжнародний розшук. У 2020 році, перебуваючи на посаді президента Косово, Хашим Тачі отримав повістку від міжнародного суду в Гаазі. 5 листопада він добровільно пішов у відставку й того самого дня був заарештований. Члени суду в Гаазі підтвердили висунуті проти нього обвинувачення у воєнних злочинах і проти людяності.
