Цього року до виборів у Бундестаг, призначених на 26 вересня, допущено 53 партії і політичні блоки. Про це повідомила Федеральна виборча комісія, котра засідала 9—10 липня.

Загалом комісія, котра складається з голови, восьми представників основних політичних партій ФРН і двох суддів вищих інстанцій, засідає перед кожними великими виборами в Німеччині. Вона розглянула заявки від 87 політичних груп, котрі мали намір брати участь у виборчих перегонах. Партії, які нині займають п’ять місць у Бундестазі, звільнені від процесу добору.

Як зазначається на сайті комісії, разом із дев’ятьма партіями, які представлені в парламенті або мають свого депутата в одному із земельних парламентів (ландтагів), висунути своїх представників можуть ще 44 невеликі партії та об’єднання, котрі визнані партіями, як того вимагає виборче законодавство.

Серед недопущених до виборів об’єднань деякі були не визнані партіями в конституційному розумінні, інші запізнилися з поданням необхідних документів, а треті зробили це онлайн, що не передбачено виборчим законодавством.

Комісія не допустила до виборів Комуністичну партію Німеччини, відому в ФРН під абревіатурою DKP. Уперше з часу заснування у 1968 році цій політичній силі не дозволили брати участі у виборах до Бундестагу, про що досить розлого інформували тутешні ЗМІ, зокрема Tagesschau, Deutschlandfunk nova, MDR, Deutsche Welle.

За їх інформацією, у 2017 році DKP набрала загалом близько 11,5 тисячі голосів по всій країні. Цього недостатньо навіть для одного місця у Бундестазі. Тоді в парламент не пройшла і більш успішна Марксистсько-ленінська партія Німеччини, котра набрала майже 30 тисяч голосів.

І ось тепер DKP відмовлено в участі в парламентських перегонах. Як заявив голова виборчкому Георг Тіль, комуністи надали документи про свою діяльність із серйозними запізненнями, що вважається порушенням закону про партії.

Але DKP негайно відкинула таке рішення комісії, заявивши, що подаватиме апеляцію, на що їй, за законом, відведено чотири дні. Голова DKP Патрик Кебеле сказав, що має намір оскаржити відмову в суді. Він переконаний, що спроба заборонити партії брати участь у виборах зазнає невдачі.

Але якщо комуністи все-таки програють суд, то німецькі виборці соціалістичних поглядів натомість голосуватимуть за більш помірковану Ліву партію (die Linke), котра на минулих парламентських виборах набрала 9,2 відсотка голосів.

Не допущено ще кілька політичних сил. Зокрема, Анархічна партія Німеччини, котра свого часу брала участь у виборах з обіцянкою роздавати… безплатне пиво та ще й під гаслом: «Робота — це лайно!» Утім, анархістам відмовили не через пиво та гасло, а через заявку, яку вони подали в електронному вигляді.

Але деякі рішення Федеральної виборчої комісії про допуск до виборів окремих партій неабияк подивували численних політичних оглядачів. Приміром, виборці матимуть змогу голосувати за Марксистсько-ленінську партію Німеччини, котра навіть близько не наближалася до прохідного бар’єра. Або ж перепустку на вибори отримали такі фактично неонацистські об’єднання, як «Третій шлях» і Націонал-демократична партія.

Про «Третій шлях», приміром, депутат від соціал-демократів Карстен Шнайдер, котрого цитує газета Die Welt, сказав, що це — «напіввійськова організація з фашистською ідеологією. Кожен голос за цю партію — це голос проти федеративної республіки».

Ці закиди негайно відкинув голова виборчкому Георг Тіль, котрий заявив, що він не уповноважений перевіряти соціально-політичні програми всіх 87 груп, котрі претендують на депутатські мандати. А забороняти партії та об’єднання — справа Конституційного суду...

Тож тепер, після затвердження політичних сил виборчою комісією, їм належить подолати другу перепону, щоб потрапити у виборчий бюлетень у вересні: зібрати передбачену законом кількість підписів своїх прихильників.

А поки що основна передвиборча боротьба за депутатські мандати точиться серед шести політичних груп, представлених у Бундестазі, котрі закінчують нинішню каденцію. Це — консервативний альянс Християнсько-демократичний союз (ХДС) та Християнсько-соціальний союз (ХСС), соціал-демократи (СДПН), право-популістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН), ліберальна Вільна демократична партія (ВДП), Ліва партія і «Союз-90/Зелені».

Але найбільша інтрига — це боротьба головних претендентів за перемогу: правлячого блоку ХДС/ХСС і «Союз-90/Зелені». Як свідчать результати опитувань Інституту досліджень громадської думки YouGov, їх рейтинги час від часу випереджають один одного, щоправда, вони трохи вищі в консерваторів. Їхні партнери — соціал-демократи — навряд чи наберуть достатню кількість голосів, щоб створити таку само коаліцію, як зараз. Тому консерватори стануть перед вибором — домовлятися про це зі ще двома політичними силами.

Берлін.