Опитування про націоналізацію квадратних метрів, котрі перебувають у власності приватного бізнесу, організувала громадська ініціативна група «Німецьке житло та партнери». Ідеться, зокрема, про компанію, що володіє 110 тисячами квартир у столиці.
Ідею націоналізації знову почали висувати після рішення Конституційного суду, який весною 2021 року назвав неконституційним закон ФРН, що обмежує власників житла стосовно підвищення ціни на його оренду. Ним же скасовано і мораторій, ухвалений Бундестагом, що встановив для орендодавців межу на плату за орендоване житло.
Як повідомила Федеральна виборча комісія, в опитуванні взяли участь 1,8 млн осіб. За попередніми даними, 56% опитаних вимагають націоналізації житлового фонду, а 39% висловилися проти цього кроку.
Проти націоналізації виступили майже всі політичні партії, крім лівих і «зелених», які вважають націоналізацію крайнім заходом.
Цікаво, що всенародне опитування, здійснене у формі голосування за проектом, котре відбулося разом із парламентськими виборами 26 вересня, для влади не є обов’язкове.
Раніше Сенат Берліна під тиском протестів розгніваних громадян, котрі виступали проти завищених цін за оренду квадратних метрів, погодився викупити в найкрупніших орендодавців Німеччини 14,7 тисячі квартир, уклавши про це угоду на 2,9 млрд євро.
Ще кілька років тому ціни на оренду квартир у країні були одними з найнижчих у Європі. Але останнім часом вони різко зросли, а брак доступного житла переріс у гостру політичну проблему.
Щоправда, і федеральний уряд, і влада на місцях намагаються її розв’язати, але навіть своєрідна «експропріація», як викуповування квартир у власників коштом бюджету, не дає змоги досягти бажаного результату. Адже, незважаючи на вжиті заходи, житла для оренди бракує, що зумовлює і зростання цін на нього. Тож питання, яке вимагає негайного вирішення, плавно перетекло у завдання нового уряду, який невдовзі буде сформовано.
Берлін.
