Вчора вона провела переговори з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, під час яких глава української дипломатії зазначив: «Я впевнений, що після кількох років турбулентності у відносинах з Радою Європи, спричиненої необґрунтованим і безпідставним поверненням російської делегації до Парламентської асамблеї РЄ, ми змогли перегорнути цю сторінку, зокрема завдяки принциповій та конструктивній позиції Генерального секретаря, і можемо на повній швидкості надолужувати втрачене, розвивати відносини з Радою Європи на користь
і України, і Європи загалом». Також під час перемовин сторони обговорили ситуацію з правами людини в окупованому Криму, перебіг реформ та майбутнє відносин між Україною та
Радою Європи.

Дмитро Кулеба нагадав, що це вже другий візит Генерального секретаря Ради Європи цьогоріч після її участі в інавгураційному саміті Кримської платформи. «Я особисто й Україна вдячні Генеральному секретарю за її принципову позицію з кримського питання», — зауважив міністр.

Цього року Рада Європи ухвалила кілька знакових для України документів, що стосуються Криму. Це рішення Комітету Міністрів (виконавчий орган РЄ) щодо ситуації з правами людини у Криму і резолюція Парламентської асамблеї щодо порушення прав людини, скоєних на окупованому півострові проти кримських татар.

«Обидва документи містять конкретні позиції на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, захищають права людини у тимчасово окупованому Криму. Кремль має припинити окупацію та відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах. Для всіх очевидно, що окупація Криму підриває норми міжнародного права та принципи Ради Європи, яка стоїть на захисті демократії, прав людини та верховенства права. Ми з Генеральним секретарем поділяємо думку, що Росія має скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, припинити призов кримчан до лав російської армії», — наголосив Дмитро Кулеба.

За його словами, сьогодні співпраця України та Ради Європи активно розвивається за трьома напрямами: захист прав людини, забезпечення верховенства права та зміцнення демократичних інституцій.

Також під час зустрічі сторони провели огляд Плану дій для України на 2018—2022 роки і домовилися про початок підготовки Плану дій на 2023—2026 роки.
Марія Пейчинович-Бурич під час підсумкової прес-конференції нагадала, що 9 листопада відзначатиметься 26-та річниця членства України у Раді Європи. «Я певна, що це є важливою віхою у нашій співпраці», — зауважила вона, відзначивши прогрес у реформах, що їх здійснює Київ. Водночас Марія Пейчинович-Бурич заявила про те, що залишаються сфери для подальших змін, зокрема  сфери виконання рішень Європейського суду, захисту прав національних меншин, права на освіту, судової реформи та запобігання й боротьби з корупцією. «Мені було приємно почути, що Україна продовжує йти шляхом реформ», — підсумувала Генеральний секретар Ради Європи.

ЦИТАТА

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба:

«Уже 10 листопада ми з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном проведемо у Вашингтоні засідання Комісії стратегічного партнерства Україна—США, на якому підпишемо нову Хартію стратегічного партнерства. 2021 рік стане новою точкою відліку для відносин України та США. Ми залишили позаду період турбулентності. Тепер ми ведемо системну роботу над зміцненням і поглибленням нашого стратегічного партнерства».

Скріншот відео.