ЄСС установив покарання у розмірі 1 млн євро за кожен день невиконання його рішення Варшавою, яким приписувалося негайне припинення роботи Дисциплінарної палати, оскільки, за його оцінкою, викладеною у постанові від 14 липня, «система дисциплінарної відповідальності суддів у Польщі не відповідає праву ЄС».

Нагадаємо, що конфлікт між Варшавою і Брюсселем навколо Дисциплінарної палати триває вже кілька років, але його ескалація припала саме на 2021-й. ЄСС виніс рішення, на яке в Польщі не відреагували. В жовтні заступник голови Європейського суду справедливості наголосив на необхідності накласти на Варшаву грошове покарання, яке нараховуватиметься з дня вручення Польщі згаданої постанови і до дня його виконання. У зв’язку з цим ЄК відправила до Варшави листа з проханням надати інформацію про кроки, спрямовані на виконання рішення ЄСС. Інакше Єврокомісія вважатиме, що Польща продовжує порушувати постанову від 14 липня і регулярно надсилатиме до Варшави «вимогу про сплату».

У цьому контексті коментатори згадують також про штрафні санкції у розмірі 500 тисяч євро в день за невиконання рішення у справі вугільної шахти в Турові, які ЄСС наклав на Польщу за позовом Чехії наприкінці вересня.

Але й це не всі передсвяткові «подарунки» Брюсселя Варшаві. Днями Єврокомісія офіційно оголосила, що розпочинає стосовно Польщі процедуру «про порушення зобов’язань країни — члена спільноти», і дала два місяці на реакцію. Цей крок Єврокомісія пов’язала з постановами Конституційного суду РП від 14 липня та 7 жовтня 2021 року. Обґрунтовуючи цей крок, єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні підкреслив, що своїми рішеннями Конституційний суд Польщі порушив пункт 1 статті 19 Договору про ЄС. При цьому він додав, що Єврокомісія вважає також, що польський Конституційний суд «вже не відповідає вимогам незалежного і безстороннього суду, встановленого на основі права, як цього вимагає договір».

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив у відповідь, що «дуже глибоко не погоджується з тезою Єврокомісії про те, що Конституційний суд не відповідає якимось вимогам», наголосивши при цьому, що польський КС «дбає про конституцію, про те, щоб вона реально була найвищим законом РП». На переконання М. Моравецького, дедалі більше країн — членів ЄС звертають увагу на те, що десь мусить бути межа компетенцій: що може вирішувати ЄС, а що країна-член. «Якщо ЄК далі крокуватиме в напрямку відсутності розуміння розподілу компетенцій між країнами-членами та центральними інституціями в Брюсселі, тобто, що тенденція розвитку демократичного централізму, бюрократичного централізму в Брюсселі, на жаль, прогресує, то цьому десь треба буде поставити бар’єр», — підсумував польський прем’єр.