Тимчасово окупований, оточений у перші дні широкомасшабного вторгнення рф в Україну Маріуполь, який російські фашисти, скидаючи на житлові квартали й цивільні об’єкти 500 і 1000-кілограмові бомби, фактично стерли з лиця землі, став символом незламності його захисників і символом звірств, вчинених нелюдами у формі армії російської федерації. 

Радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко зазначає: «Місто перетворено на гетто. Відчуття сюрреалізму не залишає. Цивілізація навиворіт… Попри красиві картинки російського «неогуманізму», ставлення до людей як до скотини. Незалежно від проросійських чи проукраїнських поглядів… Не знаю, хто там які паради відміняє, але окупанти готують центр міста до параду». «І все це на тлі розбомбленого театру з людськими жертвами. Можливо, й досі там тіла», – пишуть у соцмережах користувачі. «Коли розбирали завали драми, було перехоплення розмов, просили трактор з лафетом для вивезення тіл. Кожен день дізнаєшся з міста новини – горе і горе! Рідко щасливі повідомлення, що знайшлися живими, зв’язалися, виїхали».

Тільки з 1 березня за 12 днів блокади та нещадного обстрілу міста російськими окупаційними військами були вбиті, за даними Маріупольської міської ради, 1582 мирних мешканці.

За два місяці, як зазначає Петро Андрющенко, тут загинуло «якщо оптимістично, то до 15 тисяч, а реально – до 25 тисяч осіб». У перші тижні окупації  загиблих ховали у траншеї завглибшки 25 метрів на старому кладовищі у центрі Маріуполя. Вантажівками тіла, загорнуті у килими чи поліетиленові пакети, привозили з вулиць, моргів та приватних будинків. Трупи скидали один на один, наче дрова.

Нещодавно супутник зафіксував 300-метрову братську могилу маріупольців у селищі Мангуш, що менш як за 20 км від півмільйонного колись міста. Про те, що окупанти влаштували тут масове поховання загиблих під артобстрілами та бомбардуваннями містян, повідомляють у Маріупольській міській раді. Згідно із знімками, оприлюдненими у ЗМІ, вирита траншея з’явилася наприкінці березня. На знімку від 23 березня її ще не було, а вже на наступному знімку цієї місцевості від 29 березня видно яму завдовжки понад 300 метрів і техніку, якою, ймовірно, її вирили. На знімку від 9 квітня можна побачити, що траншея частково присипана землею та розширена. Петро Андрющенко зазначає, що тіла загиблих на вулицях Маріуполя російські окупанти спочатку звозять у промзони міста, де є холодильні камери, там запаковують у пакети і вже потім вивозять у місця масових поховань.

«Як їх порахувати – ми не знаємо. Там тисячі мають бути… Але нарешті ми з’ясували, куди вивозять хоча б частину загиблих з Маріуполя», – каже Петро Андрющенко. За його словами, наразі відомо про одне місце масових поховань у Мангуші, але їх може бути більше.

У селищі Старий Крим також виявлено братську могилу. Це вже третє місце масового поховання біля Маріуполя. Супутник зафіксував викопані траншеї на території Старокримського цвинтаря. Вони з’явилися 24 березня, після того, як селище окупували російські війська. На супутниковому знімку Planet можна побачити, що траншеї по 60–70 метрів у довжину.

За два тижні, на знімку від 7 квітня видно, що місце поховання збільшилося, а частина траншей закопана. 24 квітня зафіксовано нові траншеї – їх протяжність збільшилася більш як на 200 метрів.

«Нам відомо про ці братські могили, бо ці фашисти – в мене немає інших слів – залучають для поховання місцеве населення, за їжу. Вони нам і повідомили, що треба «трудогодини» напрацювати, щоб тобі дали їжу, воду… Зараз у Маріуполі недостатньо гуманітарки, яку вони завозять, тому люди вимушені це робити», – розповідає Маріупольський міський голова Вадим Бойченко.

Якщо у братській могилі біля церкви Андрія Первозваного у Бучі завдовжки 14 метрів було виявлено 117 тіл, зокрема 30 жінок і 2 дітей (це вбиті, закатовані, розстріляні, є спалені, а також померлі пацієнти лікарні, яких окупанти забороняли ховати на кладовищі),  то скільки їх у Мангуші чи Старому Криму, де траншеї завдовжки понад 300 і 200 метрів, можна тільки здогадуватися.

Загалом у Бучі знайдено 412 тіл загиблих мешканців, а у Київській області – більш як 1 200. Міський голова Бучі Анатолій Федорук зазначає, що російські окупанти своїм жертвам «зв’язували руки, ставили спиною і розстрілювали на вулиці».

«Дуже багато свідків та потерпілих, які вказують, що місцевих мешканців вбивали просто так, що вони вийшли за хлібом. За ліками, або за те, що вони розмовляють українською мовою, або за те, що вони волонтери», – розповідає керівник бучанської прокуратури Руслан Кравченко.

Місця поховань мирних мешканців виявили і в селищі Бородянка на Київщині. В одній могилі четверо чоловіків та дві жінки, в іншій – двоє чоловіків і 15-річна дівчина.

Очільник поліції Київщини Андрій Нєбитов наголошує, що вбиті окупантами люди мають сліди катувань. «Російські військові свідомо розстрілювали мирних людей, які не чинили жодного опору та не становили жодної загрози», – заявив він.

Фото: Євген МАЛОЛЄТКА.