Звернення підписали визначні постаті української культури на чолі з колишнім народними депутатом України, головою ГО "Рідна країна" Миколою Томенком під час читань "Сковородинівська Україна", що відбулися в столиці.
Аргументи спільноти насправді дуже прості і водночас абсолютно переконливі - наш співвітчизник, геніальний філософ і письменник Григорій Сковорода тривалий час жив і творив на Харківщині, він викладав у Харківському колегіумі й фактично є "хрещеним батьком" Харківського університету, а фундатор університету - Василь Каразін - був шанувальником та вихованцем великого українця. Перу Григорія Савича також належить латиномовна "Молитва до Бога за Харків".
Натомість Пушкін не лише ніколи не був у Харкові, а й принципово відмовився його відвідати під час подорожі, бо не захотів "посетить Харьковский университет, который не стоит курской ресторации".
Варто зазначити, що цьогоріч тривають заходи, визначені ЮНЕСКО для всього світу, з нагоди 300-річного ювілею геніального філософа та письменника Григорія Сковороди.
На жаль, російські найманці далекі від культури і взагалі від усього людського. Тому в ніч із 6 на 7 травня 2022 року, як писав "Голос України", російською ракетою було завдано нищівного удару по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди на Харківщині, в результаті у рік 300-ліття видатного українця та 50-річчя заснування музею його приміщення майже повністю було знищено.
Микола Томенко показав знімки унікальної місцини в колишньому Золочівському районі, яку свого часу мандрівний філософ обрав для життя. Це місце за часів Сковороди називалось Піп-Іванівка, а тепер це Сковородинівка. Варто зазначити, що Григорій Савич заповів поховати себе на території парку поблизу будинку, в якому він жив останні роки. 1922 року з ініціативи історика, філософа, одного із фундаторів Української академії наук Дмитра Багалія будинок і територія були оголошені заповідником. 1972-го в приміщенні будинку відкрили музей Григорія Сковороди.
Фахівці кажуть, що частково будівлю можна повернути, поряд ще є більш-менш вціліла комора, хоч ракета зачепила її дах. Тож там тимчасово можна було б зробити експозицію. На щастя, експонати музею було вчасно вивезено та сховано.
Виступаючи на зібранні, відомий політик і громадський діяч Олесь Доній провів паралелі між Шевченком і Сковородою, наголосивши, що Шевченко і Сковорода мають багато спільного, але вони різні, додавши, що нині ми дуже потребуємо Шевченка, щоб побороти російських неофашистів і вибороти волю, а після перемоги потребуватимемо Сковороду, щоб осмислити певні світоглядні речі.
Тим часом Микола Томенко ще раз наголосив, що попри війну влада не повинна відкладати вирішення питань культури, бо саме вона є фундаментом національної свідомості. Так, економіка важлива, але відбудова має починатися з культури, каже Микола Томенко. І наше завдання пам'ятати, зберігати і цінувати свої національні культурні, духовні надбання і традиції заради збереження державності.
Під час заходу також були представлені Українські щорічники, включно із "Сковородинівським щоденником", а також українсько-англійський проспект "Сковородинівські місця України" та видання спогадів і переказів мешканців села Коврай про Григорія Сковороду. Запропонували також варіанти допомоги Музею Григорія Сковороди на Харківщині.
Фото з відкритих джерел.
