Головний пріоритет у цьому кошторисі, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (на знімку), — оборона та безпека нашої країни. «Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги, — сказав він. — Уже сьогодні ми чесно кажемо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є».
Понад 1,1 трильйона гривень, або майже половину всіх видатків, згідно із проектом держбюджету, спрямують для потреб сектору безпеки й оборони, повідомив очільник уряду. «Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то видатки на безпеку й оборону зростуть більш як у чотири рази», — зауважив він.
Ще одним важливим напрямом стане фінансування соціальних програм. 35 відсотків видатків становитимуть пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту. «Це понад 800 мільярдів гривень, каже Д. Шмигаль. — Важливо, що уряд збільшуватиме допомогу адресно саме тим, хто цього найбільше потребує, зокрема ми передбачаємо збільшення фінансування Пенсійного фонду з бюджету на майже 30 мільярдів гривень», — зазначив Денис Шмигаль.
Усі інші видатки, за словами Прем’єр-міністра, скорочуватимуться. Зокрема — на органи державної влади: «Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 мільярда гривень порівняно з 2022 роком».
Водночас у рамках кошторису на 2023 рік мають намір створити бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії у розмірі не менш як 19 мільярдів гривень. За словами Д. Шмигаля, в ньому планується акумулювати конфісковані кошти росії та росіян, а ще міжнародну допомогу на швидке відновлення. Також передбачено додаткову дотацію на компенсацію витрат для місцевих бюджетів у зв’язку з війною — у розмірі 24 мільярди гривень.
«Попри війну ми передаємо бюджет до парламенту вчасно, тобто до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством», — такий акцент зробив у своїй промові під час засідання Кабміну його очільник. Він закликав народних депутатів врахувати всі закладені в проект бюджету пріоритети й обмеженість ресурсів та відповідально підійти до питання його ухвалення. «Розуміємо, що будуть спроби збільшити видатки. Але Україна нині не може собі дозволити багатьох позитивних, але популістських ініціатив», — наголосив глава уряду.
У Кабінеті Міністрів планують, що в 2023 році наші власні доходи становитимуть 1,28 трильйона гривень, а видатки заплановані на рівні 2,57 трильйона. Відповідно щомісячний дефіцит бюджету на наступний рік оцінюють у понад три мільярди доларів. Уже нині більше третини бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні союзники. Д. Шмигаль пообіцяв, що зі свого боку докладатиме максимум зусиль, аби фінансова підтримка партнерів тривала і в наступному році. «І ми точно не можемо собі дозволити додаткових нецільових витрат», — резюмував він.
Д. Шмигаль зробив акцент на ще одному важливому, на його погляд, моменті — ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті. «Цього року ми живемо в ситуації, коли бюджет переглядається щомісяця залежно від першочергових потреб фінансування. Наступний рік, принаймні його початок, відбуватиметься за аналогічним сценарієм», — зауважив очільник уряду.
Наприклад, залежно від того, як змінюватиметься ситуація на фронті, у макроекономічному прогнозі українська економіка в 2023 році може і впасти на 0,4 відсотка, і зрости на 10 та більше відсотків. Так само й з іншими показниками, каже Д. Шмигаль.
І хоч проект бюджету на наступний рік урядовці тільки-но затвердили, його вже активно обговорюють народні депутати. Голова Комітету з питань бюджету Юрій Арістов, зокрема, звернув увагу, що це вперше бюджет пишеться для країни, яка воює. «І це найголовніше, що треба знати та розуміти про доходи та видатки у 2023 році. Іншими словами, документ буде жорстким, — прогнозує він. — Оборона та безпека — не просто пріоритет. Президент уже зазначив: понад трильйон гривень наступного року буде спрямовано на цей сектор. У повному обсязі мають бути виконані також соціальні зобов’язання — пенсії, зарплати, видатки на медицину. Крім того, у пріоритеті допомога бізнесу, який має сплачувати податки та створювати робочі місця».
У цьому контексті парламентарій нагадав: ще влітку всі міністерства отримали завдання скоротити свої видатки, зокрема штатний розклад. Економитимуть і на інших, некритичних у воєнний час, видатках.
«Дуже важливо, щоб міжнародні партнери не зменшували підтримку України, адже внаслідок російського вторгнення Україна, за даними Держстату, втратила 37,2 відсотка реального ВВП у річному вимірі», — зазначає Юрій Арістов.
