«Усі російські воєнні злочинці включно з вищим керівництвом мають понести відповідальність за скоєне в Україні. Ми не зупинимося, поки всі ці люди не опиняться на лаві підсудних міжнародного трибуналу», — про це під час засідання уряду заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він наголосив, що паралельно Україна лобіює прийняття нової міжнародної угоди та зміну національних законодавств партнерів, щоб майже 500 мільярдів заморожених на Заході російських конфіскованих коштів стали основним ресурсом нашої відбудови та європейської трансформації.

Водночас наша держава на всіх міжнародних майданчиках адвокатує подальше посилення антиросійських санкцій та продовжує запроваджувати їх сама. Зокрема, під час останнього засідання Кабмін підтримав постанову «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації».

«Ми продовжуємо санкційний тиск проти рф. Ця постанова — ще один з багатьох інструментів економічного впливу. Розуміємо, що санкції — це засіб не лише реагування на військову загрозу, а й упередження агресії в майбутньому», — повідомила Перший віце-прем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко, зауваживши, що загалом з початку війни експорт товарів до рф де-факто було зупинено, а нині це закріплено й на правовому рівні. Таким чином ембарго на експорт допоможе українським компаніям, що мали контрактні зобов’язання перед суб’єктами рф, встановити юридичну чіткість у питанні невиконання контрактів.

До речі, статистичні дані свідчать, що з березня по червень 2022 року до рф було експортовано українських товарів лише на 4,2 мільйона доларів, тоді як тільки за січень 2022 року експорт до рф становив 250 мільйонів доларів.

Інформуючи про результати візитів української делегації до Великої Британії та США, глава уряду зазначив, що під час понад 50 зустрічей обговорювалося п’ять ключових тем: безпека українських ядерних об’єктів та демілітаризація Запорізької атомної електростанції; фінансова підтримка України; конфіскація російських активів та відновлення України; покарання російських воєнних злочинців та гарантії безпеки для нашої держави; продовження «зернової ініціативи» для подолання продовольчої кризи у світі.

«Особливо важливі розмови в цьому контексті у нас були з президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єром Японії Кісідою Фуміо, головами МЗС Великої Британії, Німеччини та Індії. Вважаємо, що необхідно організувати миро-
творчу місію за участю ООН та ЄС», — підкреслив Д. Шмигаль, зазначивши, що першим кроком до демілітаризації станції має стати нормальна робота ЗАЕС без втручання російських військових та працівників «росатома», далі — виведення російських військ з території станції та повна демілітаризація Енергодара і 30-кілометрової зони.

Коментуючи переговори про фінансову допомогу на цей та наступний рік, прем’єр повідомив, що з МВФ досягнуто домовленості про початок роботи над новою спеціальною програмою. «Очікуємо, що місія по Україні розпочне роботу вже в жовтні цього року, а програма — наступного року. Цього ж року Україна отримає від фонду загалом 2,8 мільярда доларів», — сказав він. Крім того, Україна отримає від Британії 500 мільйонів доларів на закупівлю газу.

«Під час усіх зустрічей із нашими союзниками ми чули важливий меседж про те, що підтримка України буде продовжуватися стільки, скільки це буде потрібно. Кремлівський режим вважав, що через сім місяців війни Захід забуде про Україну, втомиться і перестане допомагати. Цього не сталося і не станеться. Проукраїнська коаліція у світі лише збільшується. Ми не відступаємо від нашої мети звільнити свої землі, перемогти в цій війні та побудувати заможну європейську Україну. Для цього працюємо і на міжнародній арені, і всередині країни», — наголосив Д. Шмигаль.

Кабмін вніс зміни до постанови, яка стосується грантової програми «єРобота», які передбачають розширення напрямів використання грантових коштів у рамках програми «Власна справа». Віднині переможці програми зможуть витрачати отримані кошти на: закупівлю програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг пов’язаних з реаліза-
цією бізнес-плану (до 50% всіх коштів); орендну плату за нежитлові приміщення (до 25% всіх коштів); орендну плату за обладнання (до 10% всіх коштів); лізинг обладнання, крім особистого автотранспорту (до 50% всіх коштів); послуги маркетингу та реклами (до 10% всіх коштів); використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія).

Крім того, цим рішенням уряду дозволяється внесення змін до вже затвердженого бізнес-плану, а також уточнено та деталізовано критерії для відмови позичальнику. «Ми ведемо постійний діалог з бізнесом, аналізуємо і вдосконалюємо умови надання грантів для підприємців. Ми розуміємо, що у ці турбулентні часи потрібно зробити правила видачі грантів більш гнучкими, передбачити нові актуальні напрями витрат грантових коштів», — зазначила Ю. Свириденко.

Уряд підтримав розроблене Міністерством енергетики рішення про створення ДП НАЕК «Енергоатом» мережі швидкісних автомобільних електрозарядних станцій. Наразі компанія планує створити мережу зі 120 автомобільних електричних зарядних станцій: 40 — великої потужності (160+ кВТ) та 80 — середньої потужності (60+ кВт) в обласних центрах і на основних автомагістралях країни. Реалізація цього проекту розрахована на два роки.

«Енергоатом» має значні резервні потужності для безпечного виробництва дешевої та чистої електроенергії. Через військову агресію росії та спровоковану нею кризу на ринку пального спостерігається стрімке зростання попиту на електромобілі. В Україні на сьогодні разом з «гібридами» кількість електрифікованих авто становить понад 100 тисяч», — зазначив міністр енергетики Герман Галущенко. На його думку, створення національної інфраструктури зарядних станцій стане поштовхом не лише для поширення приватного електротранспорту, а й для розвитку нових сервісів з використанням електромобілів, на-
приклад, у сфері доставки та логістики.

Рішенням уряду з резервного фонду держбюджету виділено 300 мільйонів гривень Київській області на ліквідацію наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури, а також 70 мільйонів гривень — на відбудову пошкодженої внаслідок ворожих обстрілів ТЕЦ-3 комунального підприємства «Харківські теплові мережі».